Задаток

Кельо єст хлапцох, а кельо дзивчата?

На екскурзию нє пошли: троме школяре зоз шестей класи, двойо зоз седмей и пейц школярки зоз осмей класи. Напиш же кельо єст медзи тима цо нє пошли на екскурзию:

хлапцох _____________; дзивчата ______________

Ришенє

хлапцох штирме (4); дзивчата шейсц (6)

Задаток

Дати два виривки, а єден з нїх з уметнїцкого тексту. Котри и прецо?

А) У глєданю нових слунечних драгох Бандурик заорал глїбоки бразди до шивожелєного асфалту, купаного у неону, позаґажованого з вельочисленима ґумами плехових жвиринох котри як зоз клїщами облапели чловека випиваюци му добродзечно дату крев.
Б) Нова драга ше будзе правиц на слунечним боку, процивним од Бандуриковей хижи. Предходни асфалт нєобходно преорац понеже є очкодовани и на векшей поверхносци завалєни од прициску ґумох транспортних машинох и металного одпаду котри за преходнїкох представя опасносц и може спричинїц повредзованє людзох котри по тей драги ходза добродзечнє и на свою одвичательносц.

Виривок котри вжати з уметнїцкого тексту означени з букву А або Б? Заокруж.

Як уметнїцки, текст препознатлїви по шлїдуюцих прикметох:

а) звекшане число прикметнїкох
б) похасновани слова з пренєшеним значеньом
в) краткосц виражованя
г) описує тото чого нєт у правдивим швеце
ґ) уметнїцким текстом нє припадаю теми о будовательству
Заокруж букву опрез точних одвитох.

Ришенє

а) а, б

Задаток

Як треба пречитац часц текста котри вигваря Маря?

Юла: А дзе же є тераз? Дзе же ци Янко?
Маря: Та дзе? Од самого рана ходзи по дворе, а лає и грожи… Гвари: Укажем я им; чижми, кед треба, добри купим солґабировови, и так их научим шора. Житко пошал на нашо польо коло пажици, а тоти, ни, пущели швинї, та цалком польо прерили. Кед го слухаш и патриш, та думаш - пол валала лєм з очми запалєл, а кед там - воно - чвирк!

Часц текста котри вигваря Маря треба пречитац:

а) без окремного наглашованя понеже то звичайни диялог
б) зоз святочним тоном, понеже бешеда о почитованю
в) иронично, понеже бешеда о подценьованю
г) зоз тоном щирого Марйового одушевия з мужом

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в)

Задаток

З котрим стилом написани шлїдуюци текст?

Артикулована бешеда то лєм чловекова прикмета. То му оможлївює же би комуниковал зоз себе подобнима, же би их информовал о своїх реакцийох на розлични ситуациї свойого живота и же би од других приїмал идентични информациї. Артикулована бешеда виражує искуство особи котра бешедує и ма индивидуални характер. Вон служи як средство комуникациї медзи членами истей социялней ґрупи або медзи членами розличних ґрупох та ма социялни прикмети. ("Обща енциклопедия Ларус")

Текст написани зоз _______________________________

Ришенє

З науковим стилом

Задаток

Препознай часци текста

(д)1 Робота пречитана на науковей конференциї

У наведзеним тексту зоз букву у заградзеню означене:
1) фуснота означена з букву ( )
2) автор текста означени з букву ( )
3) поднаслов изначени з букву ( )
4) наслов означени з букву ( )
5) початок пасуса означени з букву ( )
6) цитат означени з букву ( )

Ришенє

1) фуснота означена з букву (д)
2) автор текста означени з букву (а)
3) поднаслов изначени з букву (в)
4) наслов означени з букву (б)
5) початок пасуса означени з букву (г)
6) цитат означени з букву (ґ)

Задаток

Одвитуй на питаня на основи приложеного упутства за хаснованє

Упутство за хаснованє миксера

Надпомнуце 1.
Нє кладзце апарат на влажне место. Апарат виключце зоз струї кед го нє хаснуєце, кед го чухаце або го сцеце оправяц. Кед апарат очкодовани, або очкодовани електрични шнур, нє хаснуйце го. Нє квачце апарат за електрични шнур и меркуйце же би ше шнур нє операл на горуци поверхносци. Руки тримайце далєй од ножикох апарата. При хаснованю, закривка треба же була на своїм месце. Кед у миксеру мишаце горуцу чечносц, знєйце верх закривки.

Надпонуце 2.
Скорей хаснованя преверце же чи апарат виклйючени (офф).Уключце апарат до струї. Положце поживу до судзини. Положце закривку. Преверце же чи закривка добре поставена. Кед мишаце цепли напитки, верх закривки знєйце. Положце судзину на верх мотора так же би часци котри ше укладаю добре пасовали на своїм месце. Одредзце жадану швидкосц: ЛО - менша швидкосц, благе мишанє; ХИ- векша швидкосц, за швидке мишанє. Поживу (продукти) мож додавац през отвор на верху закривки. После хаснованя виключце апарат. (офф). Продукти треба же би були порезани у зависносци од велькосци и твардосци. Максимални капацитет судзини 1 литра рахуюци ту и коцки ляду.

Надпонуце 3.
Апарат ма сиґурносни претарговач котри онєможлївює уключованє апарата кед судзина нє поставена правилно.
Отримованє
Апарат треба умиц такой после хаснованя. До половки судзини усипце цеплей води. Уключце апарат.

Надпомнуце 4.
Менша и векша швидкосц предвидзени за континуоване мишанє. ПУЛСЕ предвидзене за швидке мишанє з претаргованьом.
Одвитуй на питаня:
1) Апарат би требал стац на месце дзе ше помива судзини:
а) гей, же би ше до апарату лєгчейше сипало воду;
б) нє, бо нє шме стац на влажним месце;
в) шицко єдно дзе апарат будзе стац.

Ришенє

б)

Задаток

а) Подцагнї виреченє котре представя главну думку у тексту.
б) На линию препиш виреченє котре нє ма сущне значенє за главну думку.

Виривок зоз интервюа з карикатуристом, писательом, новинаром Любомиром Сопком:
"Мойо животне правило даскельо децениї глаши: анї єден дзень без смужки! Кед идзем на роботу та у лифту чухам окуляри. Значи же сом кажди дзень дацо нарисовал. Алє, я ше и зоз другима стварами занїмал, нє лєм зоз карикатуру як самостойним проєктом, та мож повесц же од 365 дньох я у 150 направим карикатуру. То тераз помножице зоз вецей як 40 роки та достанєце приблїжне число карикатурох котри сом направел. На тисячи, и нє було би смисла водзиц о тим евиденцию".

Ришенє

а) Мойо животне правило даскельо децениї глаши: анї єден дзень без смужки!
б) Кед идзем на роботу та у лифту чухам окуляри.

Задаток

Цо карикатуристу Любомира Сопку прешвечело же мож направиц стотки рисунки дньово?

"Могол Любомир Сопка буц почитоване мено у швеце анимированого филма. Алє нє случело ше так. Бо теди, кед Сопка требал принєсц одлуку же свою кариєру завяже за анимировани филм, мал 38 роки. Претолковал же за таку одлуку требало буц шалєно шмели, а вон бул лєм шмели. Остал карикатуриста зоз искуством на анимациї филма. Тото искуство го прешвечело же може направиц стотки рисунки и дзешатки карикатури дньово."

а) Искуство 38-рочного чловека
б) Искуство карикатуристи
в) Искуство рисовача анимированого филма
г) Искуство же шмелосц даремна
ґ) Искуство же шмелосц дава добри резултат
Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в) Искуство рисовача анимированого филма

Задаток

Ришенє

1. 5, 6, 7, 8 (5-8), 16, 21, 27.
2. 1, 2, 3.

Задаток

У шлїдуюцим виреченю похасновани и слова котри нє припадаю рускому язику. Поведз исте виреченє хаснуюци руски слова так же би ше зачувала основна информация:
На телевизиї приказовали цртани филм о тим як людзе у каменим добу ловели животинї у лєше и занїмали ше з польопривреду.

Ришенє

На телевизиї указовали рисовани филм о том як людзе у каменим чаше ловели животинї и занїмали ше з польодїлством.

Задаток

а) Зоз шлїдуюцих словох состав преширене виреченє: лїсце, падац, єшень, древо. (Слова дати у першим припадку и инфинитиву а ти их похаснуй у такей форми яка ци одвитує же би виреченє мало смисла; кед ци потребне, додай злучнїки або и даєдни други слова.)

б) Зоз шлїдуюцих словох состав зложене виреченє: лїсце, падац, єшень, древо, зберац, зметац, дражка.
(Слова дати у першим припадку и инфинитиву а ти их похаснуй у такей форми яка ци одвитує же би виреченє мало смисла; кед ци потребне, додай злучнїки або и даєдни други слова.)

Ришенє

а) Можлївосц: Вєшенї лїсце пада з древа.
(Шор словох нє важни под условийом же виреченє ма смисла.)

б) Можлївосц: Вєшенї лїсце опадує з древа та го збераме и зметаме з дражки.
(Шор словох нє важни под условийом же виреченє ма смисла и же похасновани обидва дїєслова.)

Задаток

Зоз шлїдуюцих информацийох состав и виприповедай подїю:
Дати шлїдуюци информациї:
хто: бачи Михал,
цо: влапена лїшка у загради;
кеди: пред двома днями
дзе: у своєй загради
як: случайно

Ришенє

Основу ришеня творя пейц одвити на пейц питаня уклопени до єдинственей приповедней цалосци, медзисобно повязаних висловох котри творя закончену приповедну цалосц; без вихабяня важних елементох.

Задаток

Випитовач чита вецей виреченя. Котре виреченє ма ироничне значенє?

а) Целє патри на нову капуру.
б) Пред нову капуру стої целє и патри.
в) Патри як целє на нову капуру.
г) Шедзи страка на конаре и шпива.
ґ) На конаре шедзи страка и шпива.
д) Вон шпива як страка на конаре.

Ришенє

в) Патри як целє на нову капуру.
д) Вон шпива як страка на конаре.

Задаток

а) Преприповедай шлїдуюци текст и то так же го зведзеш на 3-4 виреченя а же би ше нє страцело основне порученє.
б) Преприповедай шлїдуюци текст и то так же го прешириш, окреме гевту часц у котрей унук задумує же як на лєгки способ постанє богати.
Єдней нєдзелї под час полудзенку, док му ище танєр бул празни, а за столом у хижи було чуц виграбованє резанкох з миски, Харитон опар ухо на мур, а з другу руку заткал друге ухо и прислуховал. Напевно пре причину же його унук вше вецей питал пенєжи, а вше менєй доставал, вше частейше приходзело до звади, а Харитонови поставало вше чежше.
- Дармо тельо робице! Та гоч и добре зродзи, треба дацо знац предац, тарґовиц, черац, а нє лєм до задруґи, та гоч и кельо раз туньше, вше там винєшеце шицко. Чекаце за пенєжом, а кед го и достанєце, теди уж половку менєй вредзи!
- До того ше нє мишай! То моя ствар! Ти нє можєш порозумиц же я то шицко знам напредок, алє я на тот способ заш лєм помагам другим цо маю ище менєй, помагам держави!
- Вец лєм помагай и далєй, а вона це будзе вше баржей хасновац, кажди дзень цо ґод купиш зоз задруґи вше драгше, так ци то вона признава же ше ти спрам нєй так совисно справуєш.
- Гварел сом ци: до того ше нє мишай, алє пать цо и як ти будзеш ютре робиц!
- Я? Я ше за себе нє старам! Прешол я уж досц швета, а ище сом анї нє одслужел войско. Знам я як будзем после. Мудри людзе у Италиї предаваю жито туристом котри з нїм кармя на площох голуби. З єдного меха заробя як ти од задруґи за урожай з єдного ланца!

Ришенє

а) Харитонов унук ше у нєпорозуменю зоз родичами. Пригваря оцови же як розполага зоз роботу и заробком. Унук задумує же би могол вельо вецей заробиц и витвориц на лєгки способ, з мало роботи вельо заробку.
б) Унук задумує же пойдзе до Италиї бо чул же мож заробиц пенєжи зоз предаваньом поживи за голуби на вельких городских площох...
(Сущносц у задумки же ше може вельо заробиц а зоз мало роботи... Очекує ше же школяр будзе цо вецей приповедац як вон задума себе у истей ситуациї, допущиц най приповеда односно розроби задумку о предаваню покарми за птици.)

Задаток

Шлїдуюци текст о єдней подїї виприповедай як кед би ше случела дакому другому, у трецим лїцу.

Мала вона право. Алє мал сом го и сам! Нашо права одношели ше на исту ствар. Лєм вона знала драгу, а я верел же знам циль. Знал сом же єдного дня зруцам кукуричанку зоз своєй хижи, же зруцам над зоз своєй хижи, же ше на закрицу зачервенї нови череп, а одроснути кайси и вишнї скрию до своїх лїсцох наш дом, уцагнути зоз шора за длужину дражки у приємним хладку.
Шедзим так дакеди на грунчку оброснутим з траву при студнї и роздумуєм: Ей, бул сом млади, способни за вельки пременки. А вец сом ше мушел єднац з часом, нєобачлїво, за тоту робу. Алє и коштало ме. Вона млада, вельо младша як цо стварно була, иншак задумовала и драгу и циль. Тото друге сом єй нїґда нє припознал. У шицким другим власни успих мерал сом зоз єй задовольством.
Нє твердзим же нєшка жиєм зоз свою подполносцу. Обколєшени сом можебуц з нєдословенима словами и нєдодуманима думками. Алє вецей о тим нє водзим рахунку, нє обачуєм их. На щесце, и моя жена вецей нє млада. Символика з уцагнуту хижу ище вше нє превозидзена, место розконареного ореха зажелєнєла друга овоц, алє и вона вецей нє дословює и нє додумує, на щесце, вецей и вона нє така млада.
(Л. Сопка, Нови живот)

Ришенє

Ришенє у преношеню приповедки зоз особного плану у першим лїцу на приповеданє у трецим.

Задаток

Виприповедай яким шором назадок предходзели подїї пред тим як цо Дюра задумал єден винїмок за будучносц.
По валалє ключкали зачатки нових огнїскох. Ключкали по задуманих шорох, ключкали и росли печарки глїняней фарби зоз швижима червенима закрицами. Ярнї дижджик им обачлїво помагал, наганял до швидкого росту. Ярнї диждж ище вше нє доходзел до їх краю. Вилял би ше дзешка на стред валала и, капку по капку, страцел би ше на приходзе ґу їх загради. Прешла и яр, а влєце припекло.. Вєшенї ше зляло и на нїх. Лєм тераз то бул обезхрабруюци жимни диждж, котри пред собу ношел чарну лїпкацу жем, дижджовка ше ляла по зоз коляями розпараним дильове.
Дюра нє знал потолковац значенє тих дижджох анї прецо ше проциви своєй младей жени же би засадзели орех до голого двора, алє ше моцно процивел.
- Кед ше орех приме, то будзе добри знак - гуторела. - Кед ше орех приме, будземе як и шицки други; нє маме ше вецей цо бац - навальовала. - Кед вон пущи корень, коренїско - модлєла.
Алє, вон нє правел рахунки. Вон, єдноставно, рахунок у котрим ше як нєпознатосц зявйовала будучносц нє сцел правиц. Тото исте важело и за прешлосц. Кед ше уж ошлєбодзел тих двох стварох, остало му ше сконцентровац на терашньосц. Од нєй ообчековал и нєможлїви ствари; яки то були комбинациї зоз хвильковим дїйством! У ствари, кед слово о будучносци, ту треба обовязно навесц єден винїмок; винїмок з тим же ше ствар одноши на гевто цо ма присц, а нєвинїмок з тим же ше и ту нє робело о рахунку, алє готовим резултату.

Ришенє

Виприповедац подїю назадок, по обратним шоре. Приповеданє треба же би провадзело шлїдзенє подїйох по принципу предходносци.

Задаток

Зоз шлїдуюцого тексту замеркуй и виприповедай шлїдуюци елементи:
а) По чим ше видзело же диждж заобиходзи єден край валала?
б) Прецо Дюра нє сцел посадзиц орех у дворе?
По валалє ключкали зачатки нових огнїскох. Ключкали по задуманих шорох, ключкали и росли печарки глїняней фарби зоз швижима червенима закрицами. Ярнї дижджик им обачлїво помагал, наганял до швидкого росту. Ярнї диждж ище вше нє доходзел до їх краю. Вилял би ше дзешка на стред валала и, капку по капку, страцел би ше на приходзе ґу їх загради. Прешла и яр, а влєце припекло.. Вєшенї ше зляло и на нїх. Лєм тераз то бул обезхрабруюци жимни диждж, котри пред собу ношел чарну лїпкацу жем, дижджовка ше ляла по зоз коляями розпараним дильове.
Дюра нє знал потолковац значенє тих дижджох анї прецо ше проциви своєй младей жени же би засадзели орех до голого двора, алє ше моцно процивел.
- Кед ше орех приме, то будзе добри знак - гуторела. - Кед ше орех приме, будземе як и шицки други; нє маме ше вецей цо бац - навальовала. - Кед вон пущи корень, коренїско - модлєла.
Алє, вон нє правел рахунки. Вон, єдноставно, рахунок у котрим ше як нєпознатосц зявйовала будучносц нє сцел правиц. Тото исте важело и за прешлосц. Кед ше уж ошлєбодзел тих двох стварох, остало му ше сконцентровац на терашньосц. Од нєй ообчековал и нєможлїви ствари; яки то були комбинациї зоз хвильковим дїйством! У ствари, кед слово о будучносци, ту треба обовязно навесц єден винїмок; винїмок з тим же ше ствар одноши на гевто цо ма присц, а нєвинїмок з тим же ше и ту нє робело о рахунку, алє готовим резултату.

Ришенє

а) Видзело ше по тим же диждж падал у шицких крайох валала лєм нє и там дзе Дюрово обисце; диждж спаднул аж вєшенї.
б) Нє сцел плановац будучносц, нє задумовал нїч напредок.

Задаток

Формулуй свойо становиско о зявеню котре описане у шлїдуюцим виривку:
Кед сом це збачела, вецей нє на склєняних ногох, одведла сом це у напряме гевтого другого дзвона: до тей малей валалскей церквочки, о котрей сом слухала же ше стотки младих винчаю у нєй. Чуєм паноца: "Скорей як цо рушице, нєвеста ма чесц поцагнуц штранґ церковного дзвона." Поцагуєш зоз шицку моцу же биш чежки дзвон порушала и такой похопюєш же нє маш досц моци. Теди священїк поволує Теда най ци помогнє. Вєдно поцагуєце штранґ и дзвон почина одгуковац: "Док так рушаце до живота, нїґда нє забудзце же вас радосни звуки буду провадзиц лєм потамаль покля будзецe вєдно дзвонїц...
(Мария Яким, За дзвонами)

Ришенє

Оценює ше схопносц интерпретациї, заключованя, повязованя думкох у рамикох идеї, а нє вредносни катеґориї; школяр може мац и цалком процивну думку од думки заєднїцтва двох особох алє оценює ше ше схопносц формулованя а нє похопенє.

Задаток

Шлїдуюци вислови и назви препиш по руски:

а) Радио Телевизија Војводине

_______________________________________________

б) Ђура Папхархаји

_______________________________________________

в) Нова мајица и нови компјутер

_______________________________________________

г) Јанко Јанковић

_______________________________________________

Ришенє

а) Радио Телевизия Войводини
б) Дюра Папгаргаї
в) Нова маїца и нови компютер
г) Янко Янкович

Задаток

Напиш єдно виреченє о своєй школи або оддзелєню, котре будзе составене зоз голєм дзешец словох. Виреченє треба же би було розумлїве и ґраматично правилне.

_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

Ришенє

Виреченє треба же би мало голєм 10 слова, же би було ґраматично и правописно правилно написане.

Задаток

Кажде з нас ма даяке свойо место, свой куцик котри люби. То место на котрим ше чувствує добре, безпечно, на котрим є щешлїви и задовольни. Тото место може буц блїзко або далєко, може буц правдиве або задумане. Твой задаток же биш описал/описала тото свойо место и то так же би нам ше видзело же и ми там були.

За тот задаток маш на розполаганю 90 минути. За тот час треба ше одлучиц же о чим будзеш писаца, зоз келїма и котрима деталями нам го опишеш и представиш нам же цо це на тим месце радує, як ци там. Потим здумай же по яким шоре будзеш описовац, потим шицко напишеш, ознова пречиташ, превериш чи єст даяки гришки та их виправиш (кед треба та и ознова препиш). Нє забудз свойому составу дац наслов, спрам своєй дзеки.
Твоя роботу будземе оценьовац на основи шлїдуюцого:
- у якей мири твоя робота ясна, смислово обдумана и повязана;
- як и котри деталї вибрани же би и ми здобули упечаток и слику того места;
- кельо почитуєш правописни правила.
Модлїме же би ши писал/ла домерковано и крашнє.
Жичиме ци щешлїву роботу.

Ришенє

Оценює ше ясносц висловйованя, повязаносц думкох, структура текста (увод, розробок, заключенє), як одвитоване на тему, вибор, артикулация и повязаносц детальох, правописна коректносц.

Задаток

Шлїдуюце виреченє написане зоз бешедним стилом. Твой задаток же би ши преписал/ла тото виреченє алє з таким стилом (з такима похаснованима словами) же би ше могло похасновац и у урядовей бешеди або писаню.

Од старого сом дзвигнул фото апарат и направел фотки котри випадли супер.

Ришенє

Од оца сом вжал фото апарат и направел даскельо слики котри випадли одлични.

Задаток

Пополнї формулар прияви за интернат:

Ришенє

Задаток

У сербско-руским Словнїку (виданє Беоґрад 1997, редактор Ю. Рамач) найдз преклад и толкованє за слово: пробити се.
Препиш преклад и толкованє:

_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

Ришенє

Словнїк сербско-руски, том 2, бок 381.

Задаток

Заокруж букву опрез виреченя котре написане спрам правописних правилох.

а) Приповедал ми нє знам анї я о чим.

б) У найлєпшим задатку нє було нє правилносци.

в) Грушки цо зме их назберали нєбули за єдзенє.

г) Нїхто нє одустал, нє знаюци же нєпридзем.

Ришенє

а) Приповедал ми нє знам анї я о чим.

Задаток:

Заокруж букву опрез точних висловох:

а) Мегки знак ма гласовну вредносц гоч котрого вокала.
б) Мегки знак нє ма гласовну вредносц.
в) Мегки знак може стац на початку слова опрез консонанта.
г) Мегки знак ма вредносц єдного складу кед є наглашени.
ґ) Мегки знак ношитель наглашки у слову.
д) Мегки знак стої лєм опрез вокалох.
е) Мегки знак може стац на концу слова.

Ришенє

е)

Задаток

Подцагнї наглашени склад у шлїдуюцих словох:

Ришенє

а) -чи; б) -чи; в) - то; г) -нї

Задаток

За шлїдуюци приклади одредз файту словох и напиш то на линиї:

а) два __________________________________

б) двойнїсти _____________________________

в) двойнята _____________________________

Ришенє

а) числовнїк; б) прикметнїк; в) меновнїк

Задаток

На линию напиш же як ше наволує додаток на основу та достати шлїдуюци слова:

а) когуцик __________________________

б) столчок __________________________

в) розгварка ___________________________

Ришенє

а) суфикс; б) суфикс; в) префикс

Задаток

Дати три виреченя. До заградзеня опрез простого виреченя напиш
число 1, опрез преширеного число 2, а опрез зложеного виреченя
напиш число 3.

( ) Похмарело ше, будзе дижджу.
( ) Михал знял калап.
( ) Янко Надь сцигол.

Ришенє

(3) Похмарело ше, будзе дижджу.
(2) Михал знял калап.
(1) Янко Надь сцигол.

Задаток

На линию за каждим виреченьом напиш же котрей файти нєзависно зложених виреченьох припада.

а) Або идз, або шеднї. -------------------------------------------
б) Я виробел задатки и научел писню. -------------------------------
в) Вон красше пише, я красше рисуєм. --------------------------------

Ришенє

а) роздзельне, б) составне, в) процивне

Задаток

Одредз припадки наглашених меновнїкох у виреченьох.

Ришенє

а) локатив, б) номинатив, в) ґенитив, г) датив, ґ) акузатив

Задаток

Шлїдуюце виреченє препиш так же шицки дїєслова похаснуєш у презенту.
"Слухал сом и патрел як ше вода злївала и правела чурок."

_______________________________________________________

________________________________________________________

Ришенє

Слухам и патрим як ше вода злїва и прави чурок.

Задаток

Обрац увагу на значенє слова "крижи".

"Нє жал ши
сто дзеведзешат ґаздови
же биш осемнац достал.
Тебе уж спадли з рукох окови,
Ти шлєбодни постал."
И я розумел:
тисячи крижи на єдних крижох лєжали.

Слово крижи у наведзеним виривку з писнї (М. Будинского) похасновани у шлїдуюцих значеньох:

а) як символ християнства
б) як часц цела
в) як способ складаня жита
г) як знак одношеня медзи ґаздом и бирешом
ґ) як знак крижаня двох драгох у живоце

Заокруж букви опрез точних одвитох.

Ришенє

б), в)

Задаток

а) Слова котри розлично глаша, а исте знача то: ____________________

б) Слова котри розлично глаша, а процивне знача то: _______________

в) Слова котри исто глаша, а розличне знача то: ___________________

Ришенє

а) Слова котри розлично глаша, а исте знача то: синоними
б) Слова котри розлично глаша, а процивне знача то: антоними
в) Слова котри исто глаша, а розличне знача то: гомоними

Задаток

Кед афирмацию (потвердзенє) означиме зоз гей, а неґацию зоз нє, ґу каждому вислову до заградзеня напиш або гей, або нє.

а) Придзем до вас док ше на верби зродзи грозно. ( )
б) Придзем до вас гоч буду шекери падац. ( )
в) Йому гуториц то як на гуску води сипац. ( )
г) Придзем до вас док одвитуєце же чом чомка нє ма уха. ( )

Ришенє

а) нє
б) гей
в) нє
г) нє

Задаток

Повяж, тє. препознай согласносц виразу и його значеня. У єдней колони написани вираз, у другей колони можлїве значенє. На линию препиш значенє за котре думаш же ше одноши на вираз.

а) Вон нє ма стилу ___________________________
б) Вон наступел у вельким стилу. ______________________
в) Вон пришол у своїм стилу ________________________________

- нє зна ше справовац
- барз успишно
- на свой способ

Ришенє

а) Вон нє ма стилу. (нє зна ше справовац)
б) Вон наступел у вельким стилу. (барз успишно)
в) Вон пришол у своїм стилу. (на свой способ)

Задаток

Особни характеристики у приповеданю можу буц
(шлїдуюци слова напиш там дзе припадаю: дияґноза, губаба, ґенция, видзелї, фаул):
а) териториялни: ___________________________________________
б) професионални: _________________________________________
в) ґенерацийни: ____________________________________________

Ришенє

а) териториялни: видзелї
б) професионални: дияґноза, фаул
в) ґенерацийни: ґенция, губаба

Задаток

Ґу каждому з наведзених виразох допиш на линию по єдно слово за котре думаш же ше по смислу або значеню склада зоз тим виразом. Слова за дописованє шлїдуюци: вистатосц, молба, знаходлївосц, нєсхопносц.

Ришенє

а) вистатосц
б) нєсхопносц
в) молба
г) знаходлївосц

Задаток

У котрим виреченю поведзене же особа нє зна плївац? Заокруж букву опрез того виреченя.

а) Вона плїва по псовски.
б) Вона плїва як делфин.
в) Вона плїва як шекерка
г) Вона плїва як початнїк.

Ришенє

в) Вона плїва як шекерка

Задаток

У сербско-руским словнїку найдз толкованє значеня слова скуцати и препиш тото толкованє и напиш на котрим боку у словнїку ше тото слово находзи.

                                     скуцати:

_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

Ришенє

Сербско-руски словнїк, том 2, бок 617

Задаток

Народни приповедки ше дакеди давно видумовало, приповедало, паметало, на нови ґенерациї преношело прето же:

а) худобни людзе нє мали цо робиц та им то було и забавка и вешелє,
б) богати людзе на таки способ, з приповеданьом, виполньовали час,
в) на таки способ ше преношело искуство и поуки за живот,
г) на таки способ худоба могла без страху вишмейовац богачох,
ґ) на таки способ поєдинци доказовали свойо способносци.

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в)

Задаток

Зоз лївого боку наведзени три кнїжовни роди. Зоз правого боку наведзени шейсц общи прикмети кнїжовней уметносци. На линию при кнїжовним роду напиш тоти букви котри опрез общих прикметох характеристичних за одредзени род.

Ришенє

1. лирика: а, ґ
2. епика: в, д
3. драма: б, г

Задаток

Пречитай стихи:

кед би блата нє було,
як бизме спознали красу бисера,
його вигляд, чистоту, любов през нашу свидомосц и цело

алє блато ше шири, рошнє як цесто
до хторого сам бог руцел квас

шири ше блато, квитнє, дави пажици и лєси
и чорти у його утроби танцую, славя цара гаврана,
родзенє жими

(В. Ґарянски)

За тоту писню характеристичне:
а) шлєбодна форма
б) єднаке число складох
в) правилна женска рима
г) строфа як ношитель ритма
ґ) правилне зменьованє акцента

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

а)

Задаток

Пречитай шлїдуюци виривок.
"Миклошевци, сримски валал, змесцени на ровнї котру ту и там пререзую улєгнуца зоз жридлами чистей, питкей води. Тоти улєгнуца пре тирваце присуство води, богати зоз мочарнима рошлїнами и животиньским шветом. Над, шаш, дикинь, бодов квет и други мочарни рошлїни, добра защита дзивим качком, фазаном, чиряком, лебедом, а вельочислени, зоз воду напавани верби, їх велїчезни коруни, мале царство рижнородного лєтацого швета."
(Штефан Гудак)

Найрозвитша форма уметнїцкого висловйованя у наведзеним тексту то:

1. монолог,
2. диялог,
3. нарация (приповеданє)
4. дескрипция (описованє)

Заокруж число опрез точного одвиту.

Ришенє

4. дескрипция

Задаток

Препознай стилске висловне средство у наглашеней часци шлїдуюцого виреченя:
"По ровним як длань ярашу котрому очи нє могли влапиц
конєц, розлял ше пах желєней трави."
Похасноване стилске средство то:
_________________________________.

Ришенє

поровнанє

Задаток

"кед би блата нє було,
як бизме спознали красу бисера,
його вигляд, чистоту, любов през нашу свидомосц и цело"

(В. Ґарянски, Бисер и блато)

Под бисером и блатом подрозумюєме:

а) розлику яри и єшенї,
б) розлику медзи приємним и нєприємним,
в) розлику медзи тунїм и драгим,
г) розлику медзи добрим и нєдобрим

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

г)

Задаток

Гавриїл Костельник 1904. року, о своїм трошку, у Жовкви, обявел кнїжочку за котру сам гварел же є "идилски венєц". Тоти 680 штернац складово стихи позберани до 170 строфох, обєдинєни до 5 шпиваньох - то перша авторска кнїжка на руским язику.

Наведз наслов тей кнїжки: _____________________________

Ришенє

З мойого валала

Задаток

До заградзеня опрез наслова кнїжовного дїла напиш число котре при мену його автора.

Ришенє

(5) З мойого валала
(1) Ораче
(4) Ту, такой при шерцу
(6) Михалово лєто
(2) Паразити

Задаток

Зоз шлїдуюцого тексту препиш часци виреченя котри характеристични за поволанку, технїчни опис, рекламну поруку.

Поволуєме вас же бисце каждого першого пондзелку у мешацу присуствовали промоциї новей ґенерациї миксерох за правенє соку зоз швижей овоци и желєняви. Миксер котри будзе указани ма електрични мотор од 500 вати. Купце наш миксер з котрим пременїце свойо костиранє и ушпоруєце пенєжи.

а) Поволанки припада:

б) Технїчному опису припада:

в) Рекламней поруки припада:

Ришенє

а) поволанка: поволуєме вас...же бисце присуствовали
б) миксер...ма ел. мотор од 500 вати
в) рекламна порука: купце наш миксер...

Задаток

На линию за каждим пасусом напиш же котрому стилу припада.

а) Цинка припада фамилиї дробних лєсових птицох шпивачкох. Карми ше зоз инсектами. Од горе є жовто-желєна, часц глави, шия и єдна линия прейґ бруха єй чарни. Добри є лєтач, з розпоном кридлох коло 12 цм, витримує нїзки континентални температури и нє селї ше. ________________
б) Цинка малючка як тащок, прекрита зоз жовкастим пирйом як гадвабним плащом. Коло шиї и по ногох є чарна, як кед би мала елеґантну, чарну з лєгка преруцену хусточку. ____________________
в) Янко Янкович ше обрацел тей станїци полициї з прияву же му нєпозната особа украдла птицу цинку жовто желєней фарби, з єдну чарну линию прейґ глави, шиї и бруха. Иста украдзена стреду, 6. фебруара чечуцого року, у ранших годзинох. Виглєдованє у цеку. _______________________

Ришенє

а) науково популарни
б) уметнїцки
в) административни

Задаток

Одредз рядошлїд поняцох на тексту єдного романа. Препиш поняца по правилним рядошлїду.

автор, пролоґ, цитат, епилоґ, наслов, фуснота

Ришенє

автор, наслов, пролоґ, цитат, фуснота, епилоґ

Задаток

Зоз трох кратких текстох одредз же котра информация точна и заокруж букву опрез нєй.

Цинка припада фамилиї дробних лєсових птицох шпивачкох. Карми ше зоз инсектами. Од горе є жовто-желєна, часц глави, шия и єдна линия прейґ бруха єй чарни. Добри є лєтач, з розпоном кридлох коло 12 цм, витримує нїзки континентални температури и нє селї ше.
Цинка малючка як тащок, прекрита зоз жовкастим пирйом як гадвабним плащом. Коло шиї и по ногох є чарна, як кед би мала елеґантну, чарну з лєгка преруцену хусточку.
Янко Янкович ше обрацел тей станїци полициї з прияву же му нєпозната особа украдла птицу цинку жовто-желєней фарби, з єдну чарну линию прейґ глави, шиї и бруха. Иста украдзена стреду, 6. фебруара чечуцого року, у ранших годзинох. Виглєдованє у цеку.

а) цинка припада фамилиї котра ше о нєй стара
б) цинка ма пирє зоз гадвабу
в) цинка шпива кед ше ше селї
г) цинка ма чарни ноги
ґ) цинки ше вжиме вяже хусточку коло шиї

Ришенє

г) цинка ма чарни ноги

Задаток:

У шлїдуюцим тексту описане єдно зявенє и реакция людзох. Цо субєктивне, а цо обєктивне? Подцагнї у тексту лєм обєктивни факт.

Перше ше пред вечаром нєбо на заходзе гаши, як и звичайно, а нєодлуга потим сиверовосточна часц нєба достанє пламенїсту фарбу. Престрашени дзеци доволую родичох, котри з обисцох вибегую на улїцу. Шицким заєднїцки страх у очох.
- Конєц швета! - повторюєуж на вецей заводи андя Пепа.
- Суднї дзень, людзе!... Модлїме ше.- Вона клєка и почина з молитву.
Младша челядз, нєзадовольна з поєдноставеним толкованьом феномена, пробує одгаднуц його природу.
- Война, война будзе!
- Суднї дзень!
- Нє суднї дзень, алє приказанє!

Ришенє

Перше ше пред вечаром нєбо на заходзе гаши, як и звичайно, а нєодлуга потим сиверовосточна часц нєба достанє пламенїсту фарбу.

Задаток

З котрим словом автор текста виражел власне становиско у шлїдуюцей информациї. Подцагнї тото слово.

Хвиля припада ґу найзначнєйшим фактором успишносци у польодїлстве. Лєтнї горучави ше дзекеди знаю закончиц зоз паданьом каменцу котри преполови аби дакеди и цалком знїчтожи урожай. Хвилю мож предвидзиц за даскельо днї напредок. То вец значи и же ше мож напредок порихтац и пробовац зопрец вельки чкоди. На тим плану вельо поробене як правенє файтох защити урожайох. Тоти пробованя огранїчени и даваю огранїчени резултат. Так ше, наприклад, вельо бешедує о ракетох котри кед ше виштреля на час, нїби, розбию каменєц ище кед є у хмарох та нє пада каменєц алє дижд.

Ришенє

нїби (уруцене слово як нєдовириє)

Задаток

Шицки гваря же товаришство важне, алє розлични людзе на розлични способи толкую вираз "праве товаришство". Винєш свойо думанє о товаришству. Пояшнї же цо за тебе товаришство, по чим розликуєш правого товариша од гевтих других.
За тот задаток маш на розполаганю 90 минути. Кед перше добре роздумаш, "зложиш шицко у глави" вец напиш, ознова превер, виправ гришки котри обачиш. И нє забудз написац наслов своєй писаней роботи.
Твоя робота будзе оценьована на основи того же:
- кельо твой текст ясни, цалосни, добре поскладани;
- як ясно ши винєсол свойо становиско о приятельству;
у якей мири почитуєш правописни правила.
Пиш шорово.
Жичиме ци щешлїву роботу.

Ришенє

Оценює ше ясносц текста, доконченосц думки и становиска котре ше виноши, преглядносц текста по пасусох, нукашня повязаносц текста и правописна правилносц.

Задаток

Дата новинска вистка. Котри елемент єй нєдостава же би вистка була подполна?

Петро Павлович, син Янков и унук Ферков, путовал вчера пред самим вечаром, уж скоро по ноци и вельким дижджу.

Ришенє

дзе; прецо

Задаток

Найдз у тексту и препиш тоту часц у котрей ше конїкови приписую позитивни прикмети.

Дараз по линийох и дєпох, конїк шлєпи на єдно око, вецей зоз копитом як зоз тим оком, драгу, шарпаюци ше, глєдал, щешлїви кед ґазда, шедзаци у кочу, заспал. Батог би теди на покровцу скоравеним безживотно лєжал.
А син, пан почитовани, конїка власного, шлєпого на єдно око, нє ма.
Власни конїк, мудри гоч и шлєпи на єдно око, богатство нєпреповедзене. Кед нє пре инше, а воно же ше и ти маш на кого вилярмац, маш кого повицинац, полїн зоз шерца на хрибет чийшик пренєсц, а и миле, цеплючке слово повесц и порадзиц ше. Правда, нє озве ше вон, нє пове вон слово жадне, алє слуха, и розуми. Шицко розуми, будзе же ше прето и нє оздзива, нє бешедує. Бидло! Бидло!
Власни конїк, нєсиґурни до виду, котри прейґ штранджґох гони длугоки и днї безкрайни вицагнул, розвил у себе чувство якешик, котре му як компас напрям на крижних драгох указовало. Най би го сам господь бог знал як, алє указовало. Зоз копитом потапкал, даскельо раз форкнул, попатрел зоз тим єдним оком на ґазду пияного у кочу, котри храпел як кед би лєжал под власним комарнїком, и рушел. Пред капуру прицагнул коч - ґазду у нїм.

Ришенє

... а и миле, цеплючке слово повесц и порадзиц ше. Правда, нє озве ше вон, нє пове вон слово жадне, алє слуха, и розуми. Шицко розуми, будзе же ше прето и нє оздзива, нє бешедує.
Пред капуру прицагнул коч - ґазду у нїм.

Задаток

Напиш резиме шлїдуюцого тексту так же у нїм пренайдзеш найважнєйши идеї и запишеш их як резиме у 3-5 виреченьох.

У цеку векшей часци своєй историї Римянє - верели ви або нє - мали лєм 18, и зоз словами, лєм осемнац, розлични власни мена. Аж и з тих 18 нє хасновали шицки та у масовнєйшим хаснованю були лєм єденац: Аул, Децим, Ґай, Ґней, Луциє, Марко, Публиє, Квинт, Секст, Тибериє и Тит. Преостали седем власни мена - Апиє, Кесон, Мамерк, Маниє, Нумериє, Сервиє, Спуриє - доставали лєм члени поєдиних аристократских фамилийох. Други мена нє були. Даєдни котри ше находза по леґендох, з часом ше страцели.
А жени? - опитаце ше. Шицки винєшени приклади одноша ше на хлопох, алє озда и жени мушели мац власни мена! Одвит и у тим случаю нєвироятни, з нашого и нєшкайшого становиска, алє з римского - жени мена нє мали! У Старим Риму ровноправносци полох нє було, жена була власнїцтво оца док ше нє одала а вец була власнїцтво мужа, та ше раховало же єй власне мено анї нє потребне. Наместо власного мена, жена мала лєм презвиско свойого роду а у форми женского. Та так "Ливия" ше волали жени з роду Ливиєвцох, "Корнелия" шицки жени з роду Корнелиєвцох итд.

(Иван Клайн, Цикави мена)

Ришенє

Наводза ше найважнєйши елементи: число менох, розлика хлопских и женских, резиме ше пише у 3-5 виреченьох.

Задаток

На линийох правилно напиш з писанима буквами шлїдуюце виреченє:

аматерски драмски театер дядя дава претставу ровняцки соблазнї у новим орахове.
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

Ришенє:

Аматерски драмски театер "Дядя" дава представу "Ровняцки соблазнї" у Новим Орахове.

Задаток

Знаме за вецей пременки консонантох. На линиї за каждим словом напиш назву пременки котра окончена.

Ришенє

а) палатализация, б) йотованє, в) палатализация, г) йотованє

Задаток

У руским язику ше вигварянє и писанє:
а) вше складаю пре правило "пиш як бешедуєш и читай як написане",
б) вше складаю пре правило "єдна буква єден глас",
в) нїґда нє складаю прето же бешеда то єдно, а писанє то цалком друге зявенє,
г) у даєдних случайох ше складаю у даєдних ше нє складаю.

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

г)

Задаток

Одредз файту каждого слова у шлїдуюцим виреченю.
"Два вельки рики мирно чечу коло того городу."

Ришенє

а) числовнїк, б) прикметнїк, в) меновнїк, г) присловнїк, ґ)дїєслово, д) применовнїк, ж) заменовнїк, з) меновнїк

Задаток

Напиш прикметнїки виведзени зоз шлїдуюцих меновнїкох:

Ришенє

Милошов, новосадски, Любицов, людски

Задаток

Додаток у преширеним виреченю напиш як зависне виреченє у зложеним:

а) Любим читац кнїжки на шедзацо.

___________________________________

б) Любим читац кнїжки у шлєбодним чаше.

___________________________________

Ришенє

а) Любим читац кнїжки кед шедзим
б) Любим читац кнїжки кед мам часу.

Задаток

У шлїдуюцих двох прикладох одредз зависне виреченє и подцагнї го.

а) На авту пукла ґума, та злєцел до ярку.

б) Авто злєцел до ярку, бо му пукла ґума.

Ришенє

а) На авту пукла ґума, та злєцел до ярку.

б) Авто злєцел до ярку, бо му пукла ґума.

Задаток

У шлїдуюцим виреченю одредз припадок и значенє припадка за наглашени вираз у виреченю.

а) Шедзи голуб на високей вербини.

Ришенє

локатив, додаток за место

Задаток

Шлїдуюци дїєслова препиш на линию до ґрупи котрей припадаю.
- квитнуц, спац, копац, орац, гнїц -
1. дїєслова цо означую роботу:
_______________________________________
2. дїєслова цо означую стан:
_______________________________________
3. дїєслова цо означую случованє:
____________________________________

Ришенє

1) копац, орац; 2) спац; 3) квитнуц, гнїц

Задаток

На линию напиш котрей катеґориї словох припада (колоквиялни слова, фахово, териториялни) подцагнуте слово:

ище, ещи, щенє _____________________________

хорота, история хороти, анамнеза:_____________________________

наисце, насправди, бизовно, баяко _____________________________

Ришенє

ещи: териториялни; анамнеза: фахово; баяко: колоквиялни

Задаток

На линию напиш же котрей катеґориї припада подцагнуте слово (аргаїчни слова, пожичени слова):
станїца, ґенция, аеродром _______________________

файта, катеґория ___________________________

Ришенє

ґенция: архаїчне слово; катеґория: пожичене слово

Задаток

Роздумай о значеню шлїдуюцих вирекнуцох и напиш їх значенє на линию.

а) З єдну ногу там, з єдну назад. ________________________________

б) Патри як целє на нову капуру. _______________________________

в) Ма два лїви руки. __________________________________________

г) Ходзи як пуляк. ___________________________________________

Ришенє

а) швидко, б) збунєтосц, в) нєсхопносц, г) пишносц

Задаток

З лївого боку дати штири поняца. При каждому поняцу написани по три слова а лєм єдно з нїх найблїзше одредзує поняце з лївей колони. Подцагнї тото слово.

Ришенє

а) етичне, б) розумне, в) украсне, г) дошлїдне

Задаток

"Ґеорґий: Петре? (Петро цихо) Чул ши, Петре, цо гвари оцец Иларион? Яке то препреченє стої ґу вашому заєднїцкому животу?
Петро: То озда лєм вон зна.
Иларион: Знаш и ти. И тоти фалшиви шведкове. Питайце ше му. Питайце ше му, оче Ґеорґиє, кому ше то вон висповедал, и дзе то вон святи тайни Христово приял.
Петро: Шицко єдно дзе. Церква Христова вшадзи иста. За шицких християнох бог лєм єден.
Иларион: Младенєц Петро приял святи тайни од пиньвицкого оца Димитрия!
Ґеорґий: Так, значи? Петре? Може то буц?"

А) 1. Наслов драми: _________________________________

2. Автор драми: __________________________________

Б) Драма ше одноши на:

а) час вирских зраженьох нєпоштредно по приходу Руснацох до Керестура
б) час мадяризациї пред першу шветову войну
в) час гартушеня вирских шлєбодох после другей шветовей войни

Напиш одвити и заокруж точни одвит.

Ришенє

1) Ровняцки соблазнї; 2. Дюра Папгаргаї; а)

Задаток

Кнїжовни твор Силвестера Саламона "Од шнїгу нєшка били верхи горох", припада єдней зоз шлїдуюцих кнїжовних файтох:

а) балада
б) славянска антитеза
в) писня у прози
г) описова писня
ґ) поема

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в)

Задаток:

Як ше наволує форма писнї составеней зоз 14 стихох розпоредзених до двох катренох (строфа составена зоз штирох стихох) и двох терцинох (строфа составена зоз трох стихох)?

Така форма писнї ше наволує: _____________________________

Ришенє

сонет

Задаток

Пречитай шлїдуюци виривок:

"Пондзелок, вечар, 8. новембер 1943. рок.
Вчера, док Ели ище була ту, зачуло ше длуге, моцне бренканє на дзверох. Шицка сом преблядла у єдней хвильки - од страху. Вноци видзим себе у цемнїци, без оца и мацери."

Наведзени виривок зоз:

а) репортажи,
б) драгопису,
в) дньовнїка,
г) звиту,
ґ) записнїка

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в) дньовнїка

Задаток

При шлїдуюцих стилских фиґурох напиш їх назви.

а) мирне морйо _______________________
б) заспале морйо ______________________
в) капка у морю _______________________
г) подобне морю _______________________
ґ) морйо слизох ________________________
д) морйо живота _______________________

Ришенє

а) епитет, б) епитет, в) гипербола, г) поровнанє, ґ) гипербола, д) метафора

Задаток

Пречитай текст:

"На ровнїни шицки боки швета до ґузла звязани, а ґузел у твоїх очох. Над ню и витри и хмари, кед преходза, нє застановюю ше длуго. Нє маю дзе ше одпочинуц анї з чим ше моцовац, а богове нє лєжа на голей жеми." (Ю. Тамаш, "О ровнїни")

Кед повеме же "у чловекови шицок смисел", вец то виповедзене зоз:

а) "богове нє лєжа на голей жеми"
б) "на ровнїни шицки боки швета до ґузла звязани"
в) "ґузел у твоїх очох"
г) "над ню и витри и хмари нє застановюю ше длуго"

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в)

Задаток

Характер подоби мож описовац на вецей способи, а найчастейше на два: директни и индиректни. На котри способ описани характер у шлїдуюцих виривкох?

а) Остоїч бул у своїх хлапцовских рокох пребарз стари, задумани, цихи и, якош, вистати.

То _________________________ способ.

б) Бульба бул страшнє твардоглави. То бул єден з таких характерох яки ше могол зявиц лєм у чежким 15. сторочу у полудзивяцким куцику Европи.

То _________________________ способ.

в) Алє перши на кого наишли бул єден Запорожец котри спал на штред драги з розруценима руками и ногами. Як лєв, розширел ше на драже, а надраґи зоз драгей чої були замасцени з катраном, озда як потвердзенє подполней нєнависци ґу нїм.

То ________________________ способ.

Ришенє

а) директни, б)директни, в) индиректни

Задаток

Приповеданє, описованє и диялог то три основни файти висловйованя. На линиї при каждим пасусу напиш же котрей файти висловйованя припада.

Ришенє

а) описованє, б) приповеданє, в) диялог

Задаток

Сторочни дубе при драги (Силвестер Саламон)
"Розповедз нам казку о часу, претолкуй чом днї преходза як вдереня шерца и чом страшне то усвидомиц себе преходлївосц шицкого.
О красшей прешлосци приповедай: кед ище нє били громи до твоєй високей чулки, кед бурї нє таргали твойо кридла и кед феї-вили танцовали у полноцних годзинох.
О своєй младосци приповедай кед ши спознал слунко, белаве нєбо, далєки гори и стриберни гвизди наших ноцох. Цо приповедали пташки цо на твоїх конарох звивали гнїзда. О чим думал вандровнїк, цо у цинї твоєй глєдал сили за нову драгу. Чи людзе цо преходзели коло тебе були вецей щешлїви, - поведз, же так!"
А. Прецо поета бешедує зоз дубом, а нє зоз чловеком?

а) Дуб длуготирвацши як чловек та вецей зна;
б) Дуб вше зоз истого места видзи швет та нє меня думанє;
в) Дуб високи та видзи далєй од чловека;
г) Дубу ше символично придава значенє мудросци.

Б. Одвитованє на предходни питаня подрозумює же ми:
а) преприповедуєме текст
б) анализуєме текст

Ришенє

А. г; Б. б

Задаток

Цо представя резиме наведзеного виривку з тексту?

Пречитай виривок з приповедки Ш. Гудака.
"Патрел вон до жвератка, ужерал ше, а зоз жвератка на ньго тиж так ше ужерала, такповесц, нєпозната особа.
- Та то ти, Славку?! Дзе же ци гевти швицаци, красни, кандрасти власи? Тот голи лоповик, то ци тот красни, лєгчейши живот? Товарише ци, га гей, Микола, Дюра, Михал, бунду на глави маю. Дзеци полне обисце, трактор под шопу... А ти? Тот голубарнїк!... З власну жену нєт кеди прегвариц слово... И нє викривяй тоту твар; могол биш ше и скриц. Цо ци хиби?"

Мера успишносци у живоце, спрам того виривку, то першенствено:

а) цо лєпши физични випатрунок кед чловек у рокох
б) велькосц квартеля у варошу
в) цо вецей почитованя з боку тих цо нас познаю
г) лєгки живот
ґ) фамилия и маєток
д) чувство любови ґу другим
е) цо лєпши трактор
ж) буйносц власох
з) количество шлєбодного часу
и) власне чувство задовольства

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

и) власне чувство задовольства

Задаток

Обєдинь два пасуси до заєднїцкого заключеня:

"Вше частейше будзела ше у нїм жажда же би наисце требал буц од даякей помоци и же голєм яки-таки хасен унєше на хвильку мир до обисца. Днями роздумовал цо би вон то могол зробиц и вше кед дацо поробел, видзел и сам же му то уж нє идзе од рук и кажде пробованє ше закончело зоз зваду лєбо зоз нєпреривнима надпомнуцами: "Та зохабце ше тей роботи, то вецей нє за вас, ви свойо одробели! Лєм чкоди правице."
Длуго ноцами нє могол спац. Нє помагали нїяки пилулки, нїяки молитви, розум вше баржей прицискала думка з яку то роботу вон тераз пред конєц будзе ище голєм раз од хасну."

Глїбши смисел того опису розумиме першенствено як:

а) описованє звичайного одношеня старих и младих
б) жажду за животом єдного старика
в) добродушносц старого чловека
г) розуменє потреби младих же би напредовали
ґ) нєзнаходлївосц у животних чежкосцох

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

б) Заєднїцки смисел обидвох пасусох то жажда за животом єдного старика.

Задаток

Одредз ключни, главни стих за розуменє того тексту.

Ришенє

И так почал вельки боль розходу.

Задаток

Одредз символику словох бисер и блато

Бисер и блато

кед би блата нє було,
як бизме спознали красу бисера,
його вигляд, чистоту, любов през нашу свидомосц и цело

алє блато ше шири, рошнє як цесто
до хторого сам бог руцел квас

Блато настава як мишанїна жеми и води. Блато ма двойну символику, зависно од того як настало.

Ришенє

а) бруд, заґадзенє
б) живот

Задаток

Чи двозначни знаки маю глас без гласовней вредносци?

Ришенє

нє

Задаток

З помоцу мотива птици можлїве витвориц вецей символични значеня.
То указую и шлїдуюци вислови:

а) Птица кед лєци -___________________________________________

б) Птица над звалєним знїздом - ________________________________

в) Птица у клїтки - ___________________________________________

г) Птица карми млади - _______________________________________

д) Птица зоз зламаним кридлом - _______________________________

Ґу каждому вислову допиш на линию слово вибераюви медзи шлїдуюцима можлївосцами: рабство, любов, шлєбода, насилство, смуток.

Ришенє

а) шлєбода
б) насилство
в) рабство
г) любов
ґ) смуток

Задаток

Давно уж прешол час кед ше Харитон могол укушиц з гоч даскелїма зубами за язик, нукашню часц лїца, влапиц верх церня и вицагнуц го з дланї лєбо пальца, одкушиц заламани нохец, прекушиц тварди орех на мегкей оранїни котри врана випущела. Одкеди остал сам при синови котри го з єдним полним наручом пирнаґох преселєл до бочней хижки и ґу тому му на нїзки столїк положел плехови танєр и ложку и єден поллитрови обити белави гарчичок, Харитон теди уж видзел свойо "добре рано". Час у котрим поняце о пенєжу вше баржей начина здрави розум, а жажда за лагодним животом без роботи вше векша, вше частейше Харитон чувствовал у своїм плеховим танєру до котрого му, кед ше уж шицки наєдли, виграбали и висипали тото цо кус остало. Прето вше частейше, кельо му то слух допущовал, операл ухо на мур гевтей хижи у котрей жил син з фамилию. Зуб часу вше баржей начинал и цело котре ше вше баржей зогинало ґу жеми, руки поставали вше длугши, ноги вше кривши, боляци и кратши, похребцина вше баржей викривена и вше далєй од пеца кед ше на ньго вжиме операл, алє жалудок таки здрави же ище вше глєдал вецей од того цо му давали. Давно уж прешол час кед ше Харитон могол укушиц з гоч даскелїма зубами за язик, нукашню часц лїца, влапиц верх церня и вицагнуц го з дланї лєбо пальца, одкушиц заламани нохец, прекушиц тварди орех на мегкей оранїни котри врана випущела. Одкеди остал сам при синови котри го з єдним полним наручом пирнаґох преселєл до бочней хижки и ґу тому му на нїзки столїк положел плехови танєр и ложку и єден поллитрови обити белави гарчичок, Харитон теди уж видзел свойо "добре рано". Час у котрим поняце о пенєжу вше баржей начина здрави розум, а жажда за лагодним животом без роботи вше векша, вше частейше Харитон чувствовал у своїм плеховим танєру до котрого му, кед ше уж шицки наєдли, виграбали и висипали тото цо кус остало. Прето вше частейше, кельо му то слух допущовал, операл ухо на мур гевтей хижи у котрей жил син з фамилию. Зуб часу вше баржей начинал и цело котре ше вше баржей зогинало ґу жеми, руки поставали вше длугши, ноги вше кривши, боляци и кратши, похребцина вше баржей викривена и вше далєй од пеца кед ше на ньго вжиме операл, алє жалудок таки здрави же ище вше глєдал вецей од того цо му давали.

А: Хто приповедач?
- дїдо Харитон давно приповедал свою автобиоґрафию
- дїдов син и нєвеста тераз приповедаю дїдову биоґрафию
- приповедач з боку приповеда тераз а о прешлосци

Ришенє

Приповедач з боку приповеда тераз а о прешлосци

Задаток

Наведз цо векше число синонимох, словох з истим або подобним значеньом:

а) складам ше __________________________________________________________
_______________________________________________________________________

б) можебуц придзем _____________________________________________________
_______________________________________________________________________

Ришенє

а) согласни/а сом, нє процивим ше, приставам
б) и гей и нє, нє бизовне, увидзим ище, яґбачу, озда,

Задаток Наведз цо векше число словох з котрима виражиш:

Наведз цо векше число словох з котрима виражиш:

а) добру дзеку

б) компромис

Ришенє

а) дзечнє поможем, будзе ми мило, будзе ми на радосц, зоз задовольством,

б) догвариме ше, поведзме же то так, най будзе же то так,

Задаток

Напиш цо вецей слова и вирази з котрима виражиш:

а) условносц:

б) сиґурносц:

Ришенє

а) и гєй и нє, гей алє кед, кед же, накельо, кед би,

б) боме, гей, знеже же гей, яґ да нє, бизовно, вшелїяк, баяко, наисце, насправди,

Задаток: пополнї таблїчку

Ришенє

вибрани синоними

Задаток

Состав виреченя на задани слова:

Кед кажде з наведзених словох похасноване у виреченю, тераз можеш потолковац подобносц и розлику у обсягу значеня - од хлапца по хлапчиска.

Ришенє

Же би ше направело виреченє муши ше познац обсяг значеня заданих словох. Кед виреченя зоз заданима словами маю лоґични смисел вец тримаме же задаток успишно поробени.

Задаток

Дати три виреченя з неґативним пренєшеним значеньом. Ти направ и напиш нови три виреченя истого змисту алє з таку пременку даєдного слова же ше достанє позитивне пренєшене значенє. Перше виреченє дате як приклад:

0) Кед моя дзивка приповеда, як да чвиринка. Кед моя дзивка приповеда, як да коткода.

1) Мой брат плїва як шекера.

1а) _____________________________________________________

2) Сушеда шпива як страка.

2а) _____________________________________________________

3) Наш брацик копе у загради як мачка з лабу.

3а) _____________________________________________________

Ришенє

Можлїви вариянти:
1а) Мой брат плїва як делфин.
2а) Сушеда шпива як шкорванчок.
3а) Наш брацик копе у загради як вельки.

Припознац кажди приклад котри ма пренєшене значенє спрам задатого правила же би виреченє мало позитивну конотацию.

Задаток

Препознай текст, дай му наслов, подзель го на лоґични часци по пасусох.

Мала вона право. Алє мал сом го и сам! Нашо права одношели ше на исту ствар. Лєм вона знала драгу, а я верел же знам циль. Знал сом же єдного дня зруцам кукуричанку зоз своєй хижи, же зруцам над зоз своєй хижи, же ше на закрицу зачервенї нови череп, а одроснути кайси и вишнї скрию до своїх лїсцох наш дом, уцагнути зоз шора за длужину дражки у приємним хладку. Шедзим так дакеди на грунчку оброснутим з траву при студнї и роздумуєм: Ей, бул сом млади, способни за вельки пременки. А вец сом ше мушел єднац з часом, нєобачлїво, за тоту робу. Алє и коштало ме. Вона млада, вельо младша як цо стварно була, иншак задумовала и драгу и циль. Тото друге сом єй нїґда нє припознал. У шицким другим власни успих мерал сом зоз єй задовольством. Нє твердзим же нєшка жиєм зоз свою подполносцу. Обколєшени сом можебуц з нєдословенима словами и нєдодуманима думками. Алє вецей о тим нє водзим рахунку, нє обачуєм их. На щесце, и моя жена вецей нє млада. Символика з уцагнуту хижу ище вше нє превозидзена, место розконареного ореха зажелєнєла друга овоц, алє и вона вецей нє дословює и нє додумує, на щесце, вецей и вона нє така млада.

Ришенє

Други пасус почина зоз: Шедзим так дакеди... Треци пасус почина зоз: Нє твердзим же нєшка жиєм...

Задаток

Напиш текст з котрим наведзеш 5 причини процив куреня догану.

Ришенє

Прилапиц ясни вислов як докончену думку котра арґумент; прилапиц кед написани голєм 5 арґументи.

Задаток

Написац приказ остатнього филма котри школяр патрел або того котри на ньго охабел моцни упечаток.

Ришенє

Прилапиц роботу кед ма елементи приказу, тє. кед назначени основни податки о филму, кратки змист и препознате порученє филма и власни упечаток.

Задаток

Напиш резиме у 3-5 виреченьох.

Наведзени чежкосци дефинованя обачлїви и на прикладу есея. Зоз бизовносцу ше може повесц же есей нє наукови текст бо нє ма науково методи и науково преверлїви резултати; есей нє лирска писня бо нє ма потребну музикалносц и сликовитосц висловйованя; есей анї нє вистка бо нє одвитує на пейц характеристични питаня за вистку (хто, цо, кеди, дзе, як або прецо); есей анї нє драма бо нє ма подзелєни улоги, диялог або монолог, заплєт, кулминацию и розплєт и подобне. Есей, медзитим, ма зоз шицкого покус алє нїчого достаточно. Есей ма елементи наукового текста бо ше опера на фахово и науково преверлїви арґументи; есей ма елементи поезиї бо зна хасновац пренєшене значенє словох; есей ма елементи вистки бо заш лєм гутори о даяким зявеню з даякей нагоди; есей ма и даяки елементи драмского бо виношенє особного думаня вше з єдней часци значи и зраженє з думаньом других.
Зоз шицкого наведзеного обачуєш же есей досц помишана, гибридна файта.

Ришенє

Резиме треба же би облапел же цо есей "гей", а нє же цо є "нє"

Задаток

На линию препиш шлїдуюце виреченє. Препиш го так же виправиш шицки правописни гришки и положиш знаки интерпункциї.

Паметам йак да ми терас мац моя гвари Нєкраднї нї чий мир заслужени.

______________________________________________________
______________________________________________________

Ришенє

Паметам як да ми тераз мац моя гвари: Нє краднї нїчий мир заслужени.

Задаток

Роздзель слова на склади:

Попречитовац
Зверху
Кровни
Дефиниция

Ришенє

По-пре-чи-то-вац
Звер-ху
Кров-ни
Де-фи-ни-ци-я

Задаток

Кед од меновнїка "брег" справиме меновнїк "брещок" вец ше у стику

консонантох случа шлїдуюци пременки:

а) єдначенє по месце вигваряня,
б) палатализация,
в) єдначенє по дзвонкосци,
г) йотованє.

Заокруж букву опрез точних одвитох.

Ришенє

а), в)

Задаток

Полож наглашки на шлїдуюци слова:

а) язик, кнїжка, шветло
б) новела, посцелка, бизовно
в) помаранчецова, каждодньовосц, закончуюци
г) баяко,
ґ) романтизем, романтизм, символизем, символизм
д) сцена, сценоґраф, сценоґрафия

Ришенє

Обрациц увагу на:
г) баяко, романтизм, символизм

Задаток:

Заокруж букву опрез точного вислову.

а) Прикметнїк ше вше склада з меновнїком так же ше прикметнїк присподобює ґу меновнїку.
б) Меновнїк ше вше склада з прикметнїком так же ше присподобює у роду, числу и припадку ґу прикметнїку.
в) И прикметнїки и меновнїки то полнозначни и самостойни слова.
г) Прикметнїк котри ше склада з меновнїком у истим виреченю муши стац после меновнїка.
ґ) На єден меновнїк у истим виреченю може ше одношиц лєм єден прикметнїк.

Ришенє

а) Прикметнїк ше вше склада з меновнїком так же ше прикметнїк присподобює ґу меновнїку.

Задаток

Од двох виреченьох лєм єдно зложене.

Препиш зависне и напиш котре є спрам служби.
Хмари ше рушали як кед били овечку пашу на пажици.
Хмари ше рушали як били овечки на пажици.
а) Зависне: ________________________________________________
б) Файта: __________________________________________________

Ришенє

а) як кед били овечки пашу на пажици, б) способово

Задаток

Напиш за меном припадка одвитуюце число котре опрез
значеня припадкох наведзених з правого боку.

Ришенє

7, 5, 6, 2, 1, 3, 4

Задаток

Одредз значеня поєдинєчних наглашених словох.

Ана, Таня и я
Сцела сом ше ище опитац же як мойо пайташки Ана и Таня. Алє зме ше нє згварели о нїх, або ме загварели з дачим иншим та ми зишло з розума. Лєм ми з пар словами гварели же ше догварели та одгварели Ану од дальшей звади. Вони два ше, випатра, цошка прегварели. Ани пригварели же є звадлїва, а Таню нагварели же най пребачи. Так ми шицко пояшнєли. Або ше лєм вигварели.

Ришенє

смислово значење

Задаток

Похаснуй слова у виреченю и потолкуй значенє:

а) брундза

б) набрундзани

в) геверни

г) геверує

Ришенє

а) дудре и нєрозумлїво бешедує
б) нагнївани, дури ше
в) шлєбодни, нєзаняти
г) одпочива, нїч нє роби

Задаток

Потолкуй основни значеня словох:

Ришенє

а) скрацена драга
б) електронска пошта
в) електронски постреднїк за пренос
г) екран

Задаток:

Ришенє

правилно написане вирекнуце

Задаток:

Пречитай шлїдуюци строфи и пробуй ше здогаднуц цалей писнї.

Моква розмака бувши салаши.
Шиво у цалим голим базкраю.
Капу у баркох давни чапаши,
сни мацерово мира нє маю.

Прешол октобер. Шнїг здибал дижджи.
Михалового давно нєт лєта.
Лєм мац самучка док жима гвижджи
чека путнїка з широго швета.

А. Наведз мено и презвиско поети и наслов писнї.
Поета: _________________; наслов: _____________________

Б. Тота писня:

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє:

А. Михал Рамач, Михалово лєто, Б. б)

Задаток:

"Бул єден чловек - Чаловка Петро. Мал єдну краву. Предал ю, пошол до карчми та заплацел качмарови най му да єсц и пиц наютре. Пошол и до другей, и там заплацел: кед придзе ютре, най ше задармо нає и напиє. Пошол и до трецей. И там заплацел най може ютре пиц."
За народни приповедки характеристичне:
а) нагромадзованє епитетох
б) прецизне одредзенє часу збуваня подїї
в) прецизне одредзенє места збуваня подїї
г) нєодредзеносц часу и места подїї

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє:

г)

Задаток:

У котрим прикладу лирски субєкт препознатлїви?

Приклад 1.
Розменка
Пришол сом на рику вчас рано.
Коло поладня сом влапел потьку стреднєй велькосци.
Руцел сом ю на каменї даскельо метери од води и лапал далєй.
До вечара ше вецей нє лапела анї єдна риба. А потька загинула на каменю.
Вец сом вошол до рики и задавел ше.

(А. Лаврик)

Приклад 2.
Кед фляша вируцена на побрежє...
Кед фляша вируцена на побрежє, у нєй ше находзел океан. Чловек нашол фляшу и отворел ю. Океан плюснул вонка, а фляша випадла з його руки и розбила ше. Цали континент бул потопени.

Ришенє

У прикладу 1.

Задаток:

Пречитай виривок з приповедки "Рядошлїд часу", Любомира Сопки.

"На нєзвичайносц, уж даскельо днї, нє застановйовал сушедских леґиньчкох або нєпознатих одроснутих преходзацих питац циґар, дакеди просто питац ше: "Кельо тераз годзин"?
Даскельо днї уж нє зявйовал ше.
Кажди раз кед ше застановел зоз здирвету канту, на углє, на драги ґу пумпи, Петро го могол видзиц на стред драги же з гевтима нї дзецми нї людзми бави якешик бависко. Кажди з нїх з половку цегли цилює єдну цалу на трицец-штерацец крочаї од смуги, пре котру ше цалком озбильно вадзи же чи "преступ", чи нє. У Петровим чаше ше на таким дачим час нє трацело."

Приповедка компонована:
а) спрам звичайней шеми: увод, заплєт, розплєт
б) як цек свидомосци, думкох и асоцияцийох
в) зоз комбинациї пейзажох и портретох
г) без главней подоби и розплєту
ґ) без фабули и заплєту
д) зоз одсуством часу и простору

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє:

б)

Задаток:

За каждим виреченьом на линию напиш назву стилскей фиґури котра наглашена у тим виреченю.

Ришенє:

а) поровнанє, б) персонификация, в) метафора

Задаток:

Одвитуй на питаня:

Цихи и цми спуща ше вечар,
на западу нєбо ше червенї...
Хмарки пламенїсти на нєбе плїваю.
Висти ше глаша першей єшенї...

Кочи валалом лєца, гурча,
а змерк ше на нїх спуща,
вше менєй чує ше бешеда,
лєм лїсточка на яблоньох суща.

а) Кельо єст стихи у тей писнї ( )
б) Кельо єст строфи у тей писнї ( )
в) Котри ше стихи вяжу з риму ( )

Ришенє

а) Кельо єст стихи у тей писнї (8)
б) Кельо єст строфи у тей писнї (2)
в) Котри ше стихи вяжу з риму (2-4)

Задаток:

Одредз место, час, тему и идею дїла.

Трафело ше раз таке нєщесце у єдним валалє, у Бач Бодроґу, у Керестуре. Бул єден майстор, сабол, мал шеґерта.
- Пан майстор, нїґда сце нє чулї такого глухого чловека, як я бешедовал на драже. Питал сом ше му же дзе идзе, а вон на мнє лєм патри. Я дораз знал же є барз глухи, та сом на ньго барз кричел. Вон ми гварел же идзе до сабола и нєше шиц надраґи. Дораз ма присц до нас. - гвари шеґерт майстрови. Чловек уж бул такой при дзверох. Задуркал, майстор добре чул, алє чловек думал же майстор глухи та барз задуркал. А майстор думал же чловек глухи та барз кричел:
- Шлєбодно! - Вошол чловек нука та скричел як найбаржей могол:
- Дай Боже добре поладнє! - А майстор ещи баржей:
- Дай Боже и вам!
- Принєсол сом поставу на надраґи! Чи досц будзе?
- Ойей, будзе досц - одвитовал майстор з вельким криком. А поцихи, сам за себе, гварел:
- Ещи и останє.
А чловекй дораз гуторел:
- Тото цо останє даце назад!
Майстор попатрел на шеґерта и такой вирозумел же их вон обидвох глухима направел, а анї єден глухи нє булї.

а) место подїї: _____________________________________________________
б) час случованя подїї ______________________________________________
в) тема подїї ______________________________________________________
г) идея подїї ______________________________________________________

Ришенє

а) место подїї: Бач Бодроґ, Керестур, роботня
б) час случованя подїї: поладнє
в) тема подїї: нєпорозуменє
г) идея подїї: знаходлївосц шеґерта

Задаток:

У шлїдуюцим виривку описана одношеня медзи чловеком и птицу. Єст и думанє же кажде ма свою птицу чувала и глашнїка, алє и же кажди чловек ма зачувац або охранїц птицу. Таким роздумованьом мож додац и дакус фантазиї и мистериї, уж спрам жаданя. Напиш свойо становиско, веренє, або нєдовириє, прешвеченє и вообще, свойо думанє о описаней подїї з приповедки.

Понеже и його учели же ту було Панонске морйо, вон часто бешедовал же ґалеби, у ствари, били врани, якаш файта цо жиє на води, нєдалєко од вельких варошох. Е, ту, на уходзе, тей жими, дочековали их ґалеби. Зоз своїм криком знємирйовали конї. Прадїдо моцно тримал дєплови же би даяким концом знємирени конї нє скруцели з драги. Ґалеби ше спущовали так нїзко понад глави же требало лєм подзвигнуц руку и долапиц даєдного. Нєсподзивано ше єден вислабнути, млади и замарзнути спущел на шороґлї санкох. Дїдо швидко розвязал платняни парток у котрим була порихтана пожива за драгу, винял єден вельки фалат печеней риби котри остал од Крачуна, положел го на длань и, ниа, ґалеб ше приблїжел, почал джубац рибу. Дїдо з другу руку вжал батог и знал з верха малу металну каричку на котрей уписане нашо фамилийне число и рок, исти яки бул виписани и на мехох за жито и кукурицу, и тоту каричку здзал, тримаюци ґалеба за кридла, на його праву ногу, на исти способ на котри ю кладол и голубчатом на пойдзе. Ґалеб, як кед би нє почувствовал каричку на ноги, поєдол рибу з дланї и одлєцел вєдно з другима кед прадїдо замахнул з батогом понад конї. Е, од того седмого дня после Крачуна ми маме свойого фамилийного ґалеба. Правда, нє стретаю ше шицки з нїм так часто, алє я го з часу на час пренайдзем и препознам док лєци. У ствари, тот тераз уж стари ґалеб, єдна файта моста медзи нашу фамилию и варошом бо тераз ґалеби часто заходза на нашу швижо зорану чарнїцу.
(Кочиш, Дунайски ґалеб)

Ришенє

Прилапиц описани ясни становиска без огляду на котри бок су унапрямени кед су препознатлїви як становиска, алє и як часц фантазиї кед є дошлїдно виведзена.

Задаток

Пречитай виривок зоз тексту Уметносц и єй история. У тексту автор бешедує о єдним старогреческим релєфу даюци и свой коментар. Подцагнї виреченє у котрим висловени коментар.

"На тим релєфу Атлас указани як ше враца зоз златнима яблуками по Геракла, котри твардо стої под свою огромну терху. Атина му подложела заглавчок на плєца. У правей руки дакеди тримала металну копию. Цала приповедка виприповедана зоз прекрасну єдноставносцу и ясносцу. Атина обрацена ґу нам и лєм єй глава обрацена на бок ґу Гераклови."

Ришенє

Цала приповедка виприповедана зоз прекрасну єдноставносцу и ясносцу.

Задаток

З котрим словом автор текста виражел власне становиско у шлїдуюцей информациї. Подцагнї тото слово.

Хвиля припада ґу найзначнєйшим фактором успишносци у польодїлстве. Лєтнї горучави ше дзекеди знаю закончиц зоз паданьом каменцу котри преполови аби дакеди и цалком знїчтожи урожай. Хвилю мож предвидзиц за даскельо днї напредок. То вец значи и же ше мож напредок порихтац и пробовац зопрец вельки чкоди. На тим плану вельо поробене як правенє файтох защити урожайох. Тоти пробованя огранїчени и даваю огранїчени резултат. Так ше, наприклад, вельо бешедує о ракетох котри кед ше виштреля на час, нїби, розбию каменєц ище кед є у хмарох та нє пада каменєц алє дижд.

Ришенє

нїби (уруцене слово як нєдовириє)

Задаток

Одредз символику словох бисер и блато

Бисер и блато

кед би блата нє було,
як бизме спознали красу бисера,
його вигляд, чистоту, любов през нашу свидомосц и цело

алє блато ше шири, рошнє як цесто
до хторого сам бог руцел квас

Блато настава як мишанїна жеми и води. Блато ма двойну символику, зависно од того як настало.

Ришенє

а) бруд, заґадзенє
б) живот

Задаток:

Заокруж букву опрез точного вислову.

а) Прикметнїк ше вше склада з меновнїком так же ше прикметнїк присподобює ґу меновнїку.
б) Меновнїк ше вше склада з прикметнїком так же ше присподобює у роду, числу и припадку ґу прикметнїку.
в) И прикметнїки и меновнїки то полнозначни и самостойни слова.
г) Прикметнїк котри ше склада з меновнїком у истим виреченю муши стац после меновнїка.
ґ) На єден меновнїк у истим виреченю може ше одношиц лєм єден прикметнїк.

Ришенє

а) Прикметнїк ше вше склада з меновнїком так же ше прикметнїк присподобює ґу меновнїку.

Задаток:

Одредз место, час, тему и идею дїла.

Трафело ше раз таке нєщесце у єдним валалє, у Бач Бодроґу, у Керестуре. Бул єден майстор, сабол, мал шеґерта.
- Пан майстор, нїґда сце нє чулї такого глухого чловека, як я бешедовал на драже. Питал сом ше му же дзе идзе, а вон на мнє лєм патри. Я дораз знал же є барз глухи, та сом на ньго барз кричел. Вон ми гварел же идзе до сабола и нєше шиц надраґи. Дораз ма присц до нас. - гвари шеґерт майстрови. Чловек уж бул такой при дзверох. Задуркал, майстор добре чул, алє чловек думал же майстор глухи та барз задуркал. А майстор думал же чловек глухи та барз кричел:
- Шлєбодно! - Вошол чловек нука та скричел як найбаржей могол:
- Дай Боже добре поладнє! - А майстор ещи баржей:
- Дай Боже и вам!
- Принєсол сом поставу на надраґи! Чи досц будзе?
- Ойей, будзе досц - одвитовал майстор з вельким криком. А поцихи, сам за себе, гварел:
- Ещи и останє.
А чловекй дораз гуторел:
- Тото цо останє даце назад!
Майстор попатрел на шеґерта и такой вирозумел же их вон обидвох глухима направел, а анї єден глухи нє булї.

а) место подїї: _____________________________________________________
б) час случованя подїї ______________________________________________
в) тема подїї ______________________________________________________
г) идея подїї ______________________________________________________

Ришенє

а) место подїї: Бач Бодроґ, Керестур, роботня
б) час случованя подїї: поладнє
в) тема подїї: нєпорозуменє
г) идея подїї: знаходлївосц шеґерта