Prethodni

Програм закончуюцого испиту у основним образованю и воспитаню

Циль програму закончуюцого испиту

Циль програму закончуюцого испиту у основним образованю и воспитаню то согласно зоз Законом о основох система образованя и воспитаня ("Службени гласнїк РС", число 72/09) пририхтованє школярох за покладанє закончуюцого испиту на концу обовязного основного образованя.

Структура програму закончуюцого испиту

Зоз закончуюцим испитом оценює ше же кельо школяр у цеку осемрочного школованя овладал зоз знанями и схопносцами зоз руского язика, математики, историї, ґеоґрафиї, биолоґиї, физики и хемиї. Закончуюци испит после законченей осмей класи, покладаю шицки школяре. Закончуюци испит школяре буду покладац у основних школох у котрих закончели осму класу. Школяре покладаю закончуюци испит у писаней форми, з ришованьом тестох.

На закончуюцим испиту у школским 2010/11. року з хаснованьом тестох преверює ше знанє з предмету сербски язик, односно мацерински язик и математика, по програму закончуюцого испиту за наведзени школски рок.

Школяре котри здобуваю основне образованє на язику националней меншини, наместо сербского язика маю право покладац испит на своїм мацеринским язику.

Змист закончуюцого испиту по програмох закончуюцого испиту за школски 2011/12, 2012/13. и 2013/14. рок поступнє ше меня по школски 2013/14. рок по обсягу и структури и то зоз звекшованьом числа предметох котри ше покладаю як и з повекшованьом числа нєпознатих испитних задаткох у тестох.

Школяре котри закончуюци испит покладаю после законченя наставного 2011/12. року, тот испит покладаю з двох предметох и то сербского, односно мацеринского язика и математики, а тести буду мац 25% подполно познати задатки предходно обявени у збирки задаткох, 25% часточно познати задатки котри составени з часточнима пременками задаткох обявених у збирки задаткох и 50% задаткох чий змист и ришеня нє обявени у збирки.

Закончуюци испит за школярох котри тот испит покладаю по законченю наставного 2012/13. року будзе мац два предмети, и то сербски, односно мацерински язик и математику, а тести закончуюцого испиту буду мац 25% часточно познати задатки и 75% подполно нєпознати задатки.

Школяре котри законча осму класу у школским 2013/14. року буду покладац закончуюци испит з ришованьом тестох зоз предметох сербски язик односно мацерински язик, математика и з ришованьом комбинованого тесту з наставних предметох и то: историї, ґеоґрафиї, биолоґиї, физики и хемиї. Тести закончуюцого испиту буду составени з нєпознатих задаткох.

Заступеносц поєдиних предметох у комбинованим тесту структуована спрам проценту заступеносци у наставним плану од пиятей по осму класу.

Перше пробне закончуюце тестованє з комбинованого тесту будзе у цеку школского 2011/12. року.

Друге пробне тестованє з комбинованого тесту з подполно нєпознатима задатками будзе у цеку 2013. року.

Програм закончуюцого испиту описує образовни посцигнуца котри ше очекую од школяра на концу основного школованя. Тоти посцигнуца фундаментовани у програму за сербски язик, односно мацерински язик и математику, а тиж так и у документу о стандардох за конєц обовязного образованя котри утвердзує, согласно Закону о основох система образованя и воспитаня, Национални просвитни совит.

Образовни стандарди за конєц обовязного образованя дефиновани на трох уровньох посцигнуца - основним, стреднїм и напредним уровню. Уровнї образовних стандардох описую поглєдованя розличней чежини, коґнитивней комплексносци и обсягу знаня, од єдноставнєйших ґу зложеншим. Кажди шлїдуюци уровень подрозумює же школяр овладал зоз знанями и схопносцами з предходного уровня.

Основни уровень посцигнуца творя знаня, схопносци и способносци з котрима овладали вецей як 80% школярох, стреднї уровень посцигнуца творя знаня, схопносци и способносци з котрима овладали коло 50% школярох, а з напредним уровньом посцигнуца овладали коло 20% найлєпших школярох.

Тести котри школяре ришую на закончуюцим испиту маю задатки з котрима ше випитує витвореносц образовних стандардох з основного, стреднього и напредного уровня. Тести конциповани так же би облапели шицки уровнї знаня и шицки змисти за котри ше трима же су фундаментални и маю сущне значенє за предлуженє школованя.

Програм закончуюцого испиту, при каждим стандарду ма и задатки котри на конкретни способ указую же цо ше очекує од школяра котри овладал з одредзеним стандардом. Даєдни стандарди илустровани з єдним прикладом, а даєдни з вецей прикладами.

Образовни стандарди котри у програму за школски 2010/11. рок означени зоз гвиздочку нє буду ше випитовац зоз задатками котри предвидзени за закончуюци испит за наведзени школски рок.

На основи програму закончуюцого испиту у основним образованю и воспитаню за школски 2010/11. рок, друкує ше збирка задаткох. Задатки з програму состойна часц збирки. Тести котри школяре ришую составени зоз задаткох зоз збирки и нових задаткох котри школяре увидза по перши раз на тестованю. На закончуюцих тестох школяре ришую 50% подполно познати задатки, предходно обявени у збирки задаткох, 25% задаткох "часточно познатих" (наставаю з часточну вименку задаткох котри обявени у збирки задаткох), а 25% подполно нєпознатих задаткох (школяр напредок упознати з тим же цо ше може випитовац з тима задатками - односно з прикладами задаткох, алє нє и зоз самима задатками котри укапчани до тесту). Од укупного числа нєпознатих задаткох 40% задатки зоз стреднього уровня, а 60% задатки з напредного уровня. Нєпознати задатки вредную ше на исти способ як и познати задатки.

Школяр на основи общого успиху и успиху на закончуюцим испиту може витвориц укупно 100 поени, и то найвецей 60 поени на основи общого успиху, а на основи успиху на закончуюцим испиту найвецей 40 поени.

Школяре зоз завадзанями у розвою и инвалидитетом покладаю закончуюци испит у складзе з їх моторичнима и чулнима можлївосцами, односно условиями котри глєда одредзена файта инвалидитету.

Прилагодзованє закончуюцого испиту школяром зоз завадзанями у розвою верши ше спрам индивидуалного образовного плану.

Образовни стандарди за конєц обовязного образованя за руски язик зоз прикладами задаткох

 

Шлїдуюци вирази описую цо школяр/школярка зна на основним уровню:

 

1. СХОПНОСЦ ЧИТАНЯ И РОЗУМЕНЄ ПРЕЧИТАНОГО

РЯ.1.1.1. розуми текст котри чита наглас и у себе

Задаток

Кельо єст хлапцох, а кельо дзивчата?

На екскурзию нє пошли: троме школяре зоз шестей класи, двойо зоз седмей и пейц школярки зоз осмей класи. Напиш же кельо єст медзи тима цо нє пошли на екскурзию:

хлапцох _____________; дзивчата ______________

Ришенє

хлапцох штирме (4); дзивчата шейсц (6)

РЯ.1.1.2. розликує уметнїцки и нєуметнїцки текст

Задаток

Дати два виривки, а єден з нїх з уметнїцкого тексту. Котри и прецо?

А) У глєданю нових слунечних драгох Бандурик заорал глїбоки бразди до шивожелєного асфалту, купаного у неону, позаґажованого з вельочисленима ґумами плехових жвиринох котри як зоз клїщами облапели чловека випиваюци му добродзечно дату крев.
Б) Нова драга ше будзе правиц на слунечним боку, процивним од Бандуриковей хижи. Предходни асфалт нєобходно преорац понеже є очкодовани и на векшей поверхносци завалєни од прициску ґумох транспортних машинох и металного одпаду котри за преходнїкох представя опасносц и може спричинїц повредзованє людзох котри по тей драги ходза добродзечнє и на свою одвичательносц.

Виривок котри вжати з уметнїцкого тексту означени з букву А або Б? Заокруж.

Як уметнїцки, текст препознатлїви по шлїдуюцих прикметох:

а) звекшане число прикметнїкох
б) похасновани слова з пренєшеним значеньом
в) краткосц виражованя
г) описує тото чого нєт у правдивим швеце
ґ) уметнїцким текстом нє припадаю теми о будовательству
Заокруж букву опрез точних одвитох.

Ришенє

а) а, б

РЯ.1.1.3. виразно чита текст и розликує значенє спрам интонациї

Задаток

Як треба пречитац часц текста котри вигваря Маря?

Юла: А дзе же є тераз? Дзе же ци Янко?
Маря: Та дзе? Од самого рана ходзи по дворе, а лає и грожи… Гвари: Укажем я им; чижми, кед треба, добри купим солґабировови, и так их научим шора. Житко пошал на нашо польо коло пажици, а тоти, ни, пущели швинї, та цалком польо прерили. Кед го слухаш и патриш, та думаш - пол валала лєм з очми запалєл, а кед там - воно - чвирк!

Часц текста котри вигваря Маря треба пречитац:

а) без окремного наглашованя понеже то звичайни диялог
б) зоз святочним тоном, понеже бешеда о почитованю
в) иронично, понеже бешеда о подценьованю
г) зоз тоном щирого Марйового одушевия з мужом

Заокруж букву опрез точного одвиту.

 

Ришенє

в)

РЯ.1.1.4. препознава розлични функционални стили на єдноставних прикладох

Задаток

З котрим стилом написани шлїдуюци текст?

Артикулована бешеда то лєм чловекова прикмета. То му оможлївює же би комуниковал зоз себе подобнима, же би их информовал о своїх реакцийох на розлични ситуациї свойого живота и же би од других приїмал идентични информациї. Артикулована бешеда виражує искуство особи котра бешедує и ма индивидуални характер. Вон служи як средство комуникациї медзи членами истей социялней ґрупи або медзи членами розличних ґрупох та ма социялни прикмети. ("Обща енциклопедия Ларус")

Текст написани зоз _______________________________

Ришенє

З науковим стилом

РЯ.1.1.5. Розликує основни часци текста и кнїжки

Задаток

Препознай часци текста

(а)

Академик Юлиян Тамаш

(б)

ГЛЄДАЮЦИ РОДНИ КРАЙ1

(в)

Од поняца по филозофию безпечносци

(г)

Аґнеш Хелер, цо за нашу тему барз важне, трима же тота история котру

 

жимєме правдиво дава можлївосц (ґ) "же би каждодньови живот каждого

 

чловека постал за нас иснуюци и же би зоз тим Жем насправди постала

 

дом чловечества."

(д)1 Робота пречитана на науковей конференциї

У наведзеним тексту зоз букву у заградзеню означене:
1) фуснота означена з букву ( )
2) автор текста означени з букву ( )
3) поднаслов изначени з букву ( )
4) наслов означени з букву ( )
5) початок пасуса означени з букву ( )
6) цитат означени з букву ( )

Ришенє

1) фуснота означена з букву (д)
2) автор текста означени з букву (а)
3) поднаслов изначени з букву (в)
4) наслов означени з букву (б)
5) початок пасуса означени з букву (г)
6) цитат означени з букву (ґ)

РЯ.1.1.6. пренаходзи и видзелює основни информациї з тексту спрам задатого критериюму

Задаток

Одвитуй на питаня на основи приложеного упутства за хаснованє

Упутство за хаснованє миксера

Надпомнуце 1.
Нє кладзце апарат на влажне место. Апарат виключце зоз струї кед го нє хаснуєце, кед го чухаце або го сцеце оправяц. Кед апарат очкодовани, або очкодовани електрични шнур, нє хаснуйце го. Нє квачце апарат за електрични шнур и меркуйце же би ше шнур нє операл на горуци поверхносци. Руки тримайце далєй од ножикох апарата. При хаснованю, закривка треба же була на своїм месце. Кед у миксеру мишаце горуцу чечносц, знєйце верх закривки.

Надпонуце 2.
Скорей хаснованя преверце же чи апарат виклйючени (офф).Уключце апарат до струї. Положце поживу до судзини. Положце закривку. Преверце же чи закривка добре поставена. Кед мишаце цепли напитки, верх закривки знєйце. Положце судзину на верх мотора так же би часци котри ше укладаю добре пасовали на своїм месце. Одредзце жадану швидкосц: ЛО - менша швидкосц, благе мишанє; ХИ- векша швидкосц, за швидке мишанє. Поживу (продукти) мож додавац през отвор на верху закривки. После хаснованя виключце апарат. (офф). Продукти треба же би були порезани у зависносци од велькосци и твардосци. Максимални капацитет судзини 1 литра рахуюци ту и коцки ляду.

Надпонуце 3.
Апарат ма сиґурносни претарговач котри онєможлївює уключованє апарата кед судзина нє поставена правилно.
Отримованє
Апарат треба умиц такой после хаснованя. До половки судзини усипце цеплей води. Уключце апарат.

Надпомнуце 4.
Менша и векша швидкосц предвидзени за континуоване мишанє. ПУЛСЕ предвидзене за швидке мишанє з претаргованьом.
Одвитуй на питаня:
1) Апарат би требал стац на месце дзе ше помива судзини:
а) гей, же би ше до апарату лєгчейше сипало воду;
б) нє, бо нє шме стац на влажним месце;
в) шицко єдно дзе апарат будзе стац.

Ришенє

б)

РЯ.1.1.7. розликує у тексту сущне од другорядного, главне од побочного

Задаток

а) Подцагнї виреченє котре представя главну думку у тексту.
б) На линию препиш виреченє котре нє ма сущне значенє за главну думку.

Виривок зоз интервюа з карикатуристом, писательом, новинаром Любомиром Сопком:
"Мойо животне правило даскельо децениї глаши: анї єден дзень без смужки! Кед идзем на роботу та у лифту чухам окуляри. Значи же сом кажди дзень дацо нарисовал. Алє, я ше и зоз другима стварами занїмал, нє лєм зоз карикатуру як самостойним проєктом, та мож повесц же од 365 дньох я у 150 направим карикатуру. То тераз помножице зоз вецей як 40 роки та достанєце приблїжне число карикатурох котри сом направел. На тисячи, и нє було би смисла водзиц о тим евиденцию".

Ришенє

а) Мойо животне правило даскельо децениї глаши: анї єден дзень без смужки!
б) Кед идзем на роботу та у лифту чухам окуляри.

РЯ.1.1.8. повязує информациї и идеї винєшени у тексту...

Задаток

Цо карикатуристу Любомира Сопку прешвечело же мож направиц стотки рисунки дньово?

"Могол Любомир Сопка буц почитоване мено у швеце анимированого филма. Алє нє случело ше так. Бо теди, кед Сопка требал принєсц одлуку же свою кариєру завяже за анимировани филм, мал 38 роки. Претолковал же за таку одлуку требало буц шалєно шмели, а вон бул лєм шмели. Остал карикатуриста зоз искуством на анимациї филма. Тото искуство го прешвечело же може направиц стотки рисунки и дзешатки карикатури дньово."

а) Искуство 38-рочного чловека
б) Искуство карикатуристи
в) Искуство рисовача анимированого филма
г) Искуство же шмелосц даремна
ґ) Искуство же шмелосц дава добри резултат
Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в) Искуство рисовача анимированого филма

РЯ.1.1.9. чита єдноставни и нєлинеарни елементи текста: леґенди, дияґрами, табели

Задаток

 

Дата мешачне предвидзованє хвилї. З меркованьом ю опатри и одвитуй на питаня.

гирменє диждж молга шнїг итор максимална темп. минимална темп.

 

1. Наведз датуми кед ше очекує молга.
______________________
2. Наведз датуми кед температура будзе попод 12 ступнї.
__________________

Ришенє

1. 5, 6, 7, 8 (5-8), 16, 21, 27.
2. 1, 2, 3.

 

2. УСНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ

У подручу УСНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ школяр/школярка:

РЯ.1.2.1. правилно артикулує гласи руского язика, окреме г-х, дз-ц, дж-ч, и склади зоз ю, є, ї, ю и мегким знаком *

РЯ.1.2.2. почитує кнїжовноязичну норму у бешеди

Задаток

У шлїдуюцим виреченю похасновани и слова котри нє припадаю рускому язику. Поведз исте виреченє хаснуюци руски слова так же би ше зачувала основна информация:
На телевизиї приказовали цртани филм о тим як людзе у каменим добу ловели животинї у лєше и занїмали ше з польопривреду.

Ришенє

На телевизиї указовали рисовани филм о том як людзе у каменим чаше ловели животинї и занїмали ше з польодїлством.

РЯ.1.2.3. формулує ясне преширене и зложене виреченє

Задаток

а) Зоз шлїдуюцих словох состав преширене виреченє: лїсце, падац, єшень, древо. (Слова дати у першим припадку и инфинитиву а ти их похаснуй у такей форми яка ци одвитує же би виреченє мало смисла; кед ци потребне, додай злучнїки або и даєдни други слова.)

б) Зоз шлїдуюцих словох состав зложене виреченє: лїсце, падац, єшень, древо, зберац, зметац, дражка.
(Слова дати у першим припадку и инфинитиву а ти их похаснуй у такей форми яка ци одвитує же би виреченє мало смисла; кед ци потребне, додай злучнїки або и даєдни други слова.)

Ришенє

а) Можлївосц: Вєшенї лїсце пада з древа.
(Шор словох нє важни под условийом же виреченє ма смисла.)

б) Можлївосц: Вєшенї лїсце опадує з древа та го збераме и зметаме з дражки.
(Шор словох нє важни под условийом же виреченє ма смисла и же похасновани обидва дїєслова.)

РЯ.1.2.4. зна преприповедац текст, подїю, информацию

Задаток

Зоз шлїдуюцих информацийох состав и виприповедай подїю:
Дати шлїдуюци информациї:
хто: бачи Михал,
цо: влапена лїшка у загради;
кеди: пред двома днями
дзе: у своєй загради
як: случайно

Ришенє

Основу ришеня творя пейц одвити на пейц питаня уклопени до єдинственей приповедней цалосци, медзисобно повязаних висловох котри творя закончену приповедну цалосц; без вихабяня важних елементох.

РЯ.1.2.5. виразно чита и бешедує текст научени напамят *

РЯ.1.2.6. розликує значенє заснованє на интонациї виповедзеного

Задаток

Випитовач чита вецей виреченя. Котре виреченє ма ироничне значенє?

а) Целє патри на нову капуру.
б) Пред нову капуру стої целє и патри.
в) Патри як целє на нову капуру.
г) Шедзи страка на конаре и шпива.
ґ) На конаре шедзи страка и шпива.
д) Вон шпива як страка на конаре.

Ришенє

в) Патри як целє на нову капуру.
д) Вон шпива як страка на конаре.

РЯ.1.2.7. преприповедує текст зоз скрацованьом и преширйованьом

Задаток

а) Преприповедай шлїдуюци текст и то так же го зведзеш на 3-4 виреченя а же би ше нє страцело основне порученє.
б) Преприповедай шлїдуюци текст и то так же го прешириш, окреме гевту часц у котрей унук задумує же як на лєгки способ постанє богати.
Єдней нєдзелї под час полудзенку, док му ище танєр бул празни, а за столом у хижи було чуц виграбованє резанкох з миски, Харитон опар ухо на мур, а з другу руку заткал друге ухо и прислуховал. Напевно пре причину же його унук вше вецей питал пенєжи, а вше менєй доставал, вше частейше приходзело до звади, а Харитонови поставало вше чежше.
- Дармо тельо робице! Та гоч и добре зродзи, треба дацо знац предац, тарґовиц, черац, а нє лєм до задруґи, та гоч и кельо раз туньше, вше там винєшеце шицко. Чекаце за пенєжом, а кед го и достанєце, теди уж половку менєй вредзи!
- До того ше нє мишай! То моя ствар! Ти нє можєш порозумиц же я то шицко знам напредок, алє я на тот способ заш лєм помагам другим цо маю ище менєй, помагам держави!
- Вец лєм помагай и далєй, а вона це будзе вше баржей хасновац, кажди дзень цо ґод купиш зоз задруґи вше драгше, так ци то вона признава же ше ти спрам нєй так совисно справуєш.
- Гварел сом ци: до того ше нє мишай, алє пать цо и як ти будзеш ютре робиц!
- Я? Я ше за себе нє старам! Прешол я уж досц швета, а ище сом анї нє одслужел войско. Знам я як будзем после. Мудри людзе у Италиї предаваю жито туристом котри з нїм кармя на площох голуби. З єдного меха заробя як ти од задруґи за урожай з єдного ланца!

Ришенє

а) Харитонов унук ше у нєпорозуменю зоз родичами. Пригваря оцови же як розполага зоз роботу и заробком. Унук задумує же би могол вельо вецей заробиц и витвориц на лєгки способ, з мало роботи вельо заробку.
б) Унук задумує же пойдзе до Италиї бо чул же мож заробиц пенєжи зоз предаваньом поживи за голуби на вельких городских площох...
(Сущносц у задумки же ше може вельо заробиц а зоз мало роботи... Очекує ше же школяр будзе цо вецей приповедац як вон задума себе у истей ситуациї, допущиц най приповеда односно розроби задумку о предаваню покарми за птици.)

РЯ. 1.2.8. зна приповедац о видуманей и правдивей подїї у першей и трецей особи

Задаток

Шлїдуюци текст о єдней подїї виприповедай як кед би ше случела дакому другому, у трецим лїцу.

Мала вона право. Алє мал сом го и сам! Нашо права одношели ше на исту ствар. Лєм вона знала драгу, а я верел же знам циль. Знал сом же єдного дня зруцам кукуричанку зоз своєй хижи, же зруцам над зоз своєй хижи, же ше на закрицу зачервенї нови череп, а одроснути кайси и вишнї скрию до своїх лїсцох наш дом, уцагнути зоз шора за длужину дражки у приємним хладку.
Шедзим так дакеди на грунчку оброснутим з траву при студнї и роздумуєм: Ей, бул сом млади, способни за вельки пременки. А вец сом ше мушел єднац з часом, нєобачлїво, за тоту робу. Алє и коштало ме. Вона млада, вельо младша як цо стварно була, иншак задумовала и драгу и циль. Тото друге сом єй нїґда нє припознал. У шицким другим власни успих мерал сом зоз єй задовольством.
Нє твердзим же нєшка жиєм зоз свою подполносцу. Обколєшени сом можебуц з нєдословенима словами и нєдодуманима думками. Алє вецей о тим нє водзим рахунку, нє обачуєм их. На щесце, и моя жена вецей нє млада. Символика з уцагнуту хижу ище вше нє превозидзена, место розконареного ореха зажелєнєла друга овоц, алє и вона вецей нє дословює и нє додумує, на щесце, вецей и вона нє така млада.
(Л. Сопка, Нови живот)

Ришенє

Ришенє у преношеню приповедки зоз особного плану у першим лїцу на приповеданє у трецим.

РЯ. 1.2.9. приповеда по хронолоґийним и ретроспективним поступку

Задаток

Виприповедай яким шором назадок предходзели подїї пред тим як цо Дюра задумал єден винїмок за будучносц.
По валалє ключкали зачатки нових огнїскох. Ключкали по задуманих шорох, ключкали и росли печарки глїняней фарби зоз швижима червенима закрицами. Ярнї дижджик им обачлїво помагал, наганял до швидкого росту. Ярнї диждж ище вше нє доходзел до їх краю. Вилял би ше дзешка на стред валала и, капку по капку, страцел би ше на приходзе ґу їх загради. Прешла и яр, а влєце припекло.. Вєшенї ше зляло и на нїх. Лєм тераз то бул обезхрабруюци жимни диждж, котри пред собу ношел чарну лїпкацу жем, дижджовка ше ляла по зоз коляями розпараним дильове.
Дюра нє знал потолковац значенє тих дижджох анї прецо ше проциви своєй младей жени же би засадзели орех до голого двора, алє ше моцно процивел.
- Кед ше орех приме, то будзе добри знак - гуторела. - Кед ше орех приме, будземе як и шицки други; нє маме ше вецей цо бац - навальовала. - Кед вон пущи корень, коренїско - модлєла.
Алє, вон нє правел рахунки. Вон, єдноставно, рахунок у котрим ше як нєпознатосц зявйовала будучносц нє сцел правиц. Тото исте важело и за прешлосц. Кед ше уж ошлєбодзел тих двох стварох, остало му ше сконцентровац на терашньосц. Од нєй ообчековал и нєможлїви ствари; яки то були комбинациї зоз хвильковим дїйством! У ствари, кед слово о будучносци, ту треба обовязно навесц єден винїмок; винїмок з тим же ше ствар одноши на гевто цо ма присц, а нєвинїмок з тим же ше и ту нє робело о рахунку, алє готовим резултату.

Ришенє

Виприповедац подїю назадок, по обратним шоре. Приповеданє треба же би провадзело шлїдзенє подїйох по принципу предходносци.

РЯ. 1.2.10. зна усно обавесциц дакого о дачим и пренєсц точну информацию и усно самостойно направиц увод и составиц опис

Задаток

Зоз шлїдуюцого тексту замеркуй и виприповедай шлїдуюци елементи:
а) По чим ше видзело же диждж заобиходзи єден край валала?
б) Прецо Дюра нє сцел посадзиц орех у дворе?
По валалє ключкали зачатки нових огнїскох. Ключкали по задуманих шорох, ключкали и росли печарки глїняней фарби зоз швижима червенима закрицами. Ярнї дижджик им обачлїво помагал, наганял до швидкого росту. Ярнї диждж ище вше нє доходзел до їх краю. Вилял би ше дзешка на стред валала и, капку по капку, страцел би ше на приходзе ґу їх загради. Прешла и яр, а влєце припекло.. Вєшенї ше зляло и на нїх. Лєм тераз то бул обезхрабруюци жимни диждж, котри пред собу ношел чарну лїпкацу жем, дижджовка ше ляла по зоз коляями розпараним дильове.
Дюра нє знал потолковац значенє тих дижджох анї прецо ше проциви своєй младей жени же би засадзели орех до голого двора, алє ше моцно процивел.
- Кед ше орех приме, то будзе добри знак - гуторела. - Кед ше орех приме, будземе як и шицки други; нє маме ше вецей цо бац - навальовала. - Кед вон пущи корень, коренїско - модлєла.
Алє, вон нє правел рахунки. Вон, єдноставно, рахунок у котрим ше як нєпознатосц зявйовала будучносц нє сцел правиц. Тото исте важело и за прешлосц. Кед ше уж ошлєбодзел тих двох стварох, остало му ше сконцентровац на терашньосц. Од нєй ообчековал и нєможлїви ствари; яки то були комбинациї зоз хвильковим дїйством! У ствари, кед слово о будучносци, ту треба обовязно навесц єден винїмок; винїмок з тим же ше ствар одноши на гевто цо ма присц, а нєвинїмок з тим же ше и ту нє робело о рахунку, алє готовим резултату.

Ришенє

а) Видзело ше по тим же диждж падал у шицких крайох валала лєм нє и там дзе Дюрово обисце; диждж спаднул аж вєшенї.
б) Нє сцел плановац будучносц, нє задумовал нїч напредок.

РЯ.1.2.11. зна водзиц диялоґ и участвовац у розправи *

РЯ.1.2.12. зна формуловац свойо думанє и становиска и явно их сообщиц

Задаток

Формулуй свойо становиско о зявеню котре описане у шлїдуюцим виривку:
Кед сом це збачела, вецей нє на склєняних ногох, одведла сом це у напряме гевтого другого дзвона: до тей малей валалскей церквочки, о котрей сом слухала же ше стотки младих винчаю у нєй. Чуєм паноца: "Скорей як цо рушице, нєвеста ма чесц поцагнуц штранґ церковного дзвона." Поцагуєш зоз шицку моцу же биш чежки дзвон порушала и такой похопюєш же нє маш досц моци. Теди священїк поволує Теда най ци помогнє. Вєдно поцагуєце штранґ и дзвон почина одгуковац: "Док так рушаце до живота, нїґда нє забудзце же вас радосни звуки буду провадзиц лєм потамаль покля будзецe вєдно дзвонїц...
(Мария Яким, За дзвонами)

Ришенє

Оценює ше схопносц интерпретациї, заключованя, повязованя думкох у рамикох идеї, а нє вредносни катеґориї; школяр може мац и цалком процивну думку од думки заєднїцтва двох особох алє оценює ше ше схопносц формулованя а нє похопенє.

РЯ.1.2.13. ма вибудовану културу комуникациї (чуц цудзе думанє, формуловац свойо, виражиц складанє и нєскладанє, почитовац право на иншаке думанє) *

3. ПИСАНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ

У подручу ПИСАНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ школяр/школярка:

РЯ.1.3.1. позна и хаснує руску кирилку и позна розлику од сербскей кирилки

Задаток

Шлїдуюци вислови и назви препиш по руски:

а) Радио Телевизија Војводине

_______________________________________________

б) Ђура Папхархаји

_______________________________________________

в) Нова мајица и нови компјутер

_______________________________________________

г) Јанко Јанковић

_______________________________________________

Ришенє

а) Радио Телевизия Войводини
б) Дюра Папгаргаї
в) Нова маїца и нови компютер
г) Янко Янкович

РЯ.1.3.2. составя розумлїве и ґраматично и правописно правилне виреченє

Задаток

Напиш єдно виреченє о своєй школи або оддзелєню, котре будзе составене зоз голєм дзешец словох. Виреченє треба же би було розумлїве и ґраматично правилне.

_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

Ришенє

Виреченє треба же би мало голєм 10 слова, же би було ґраматично и правописно правилно написане.

РЯ.1.3.3. составя єдноставни текст орґанизовани до цалосцох (увод, централна часц, законченє)

Задаток

Кажде з нас ма даяке свойо место, свой куцик котри люби. То место на котрим ше чувствує добре, безпечно, на котрим є щешлїви и задовольни. Тото место може буц блїзко або далєко, може буц правдиве або задумане. Твой задаток же биш описал/описала тото свойо место и то так же би нам ше видзело же и ми там були.

За тот задаток маш на розполаганю 90 минути. За тот час треба ше одлучиц же о чим будзеш писаца, зоз келїма и котрима деталями нам го опишеш и представиш нам же цо це на тим месце радує, як ци там. Потим здумай же по яким шоре будзеш описовац, потим шицко напишеш, ознова пречиташ, превериш чи єст даяки гришки та их виправиш (кед треба та и ознова препиш). Нє забудз свойому составу дац наслов, спрам своєй дзеки.
Твоя роботу будземе оценьовац на основи шлїдуюцого:
- у якей мири твоя робота ясна, смислово обдумана и повязана;
- як и котри деталї вибрани же би и ми здобули упечаток и слику того места;
- кельо почитуєш правописни правила.
Модлїме же би ши писал/ла домерковано и крашнє.
Жичиме ци щешлїву роботу.

Ришенє

Оценює ше ясносц висловйованя, повязаносц думкох, структура текста (увод, розробок, заключенє), як одвитоване на тему, вибор, артикулация и повязаносц детальох, правописна коректносц.

РЯ.1.3.4. свой язик прилагодзує медиюму комуникациї (бешеда, писанє), теми, нагоди; препознава и хаснує вариянти (бешедни, урядови, кнїжовни)

Задаток

Шлїдуюце виреченє написане зоз бешедним стилом. Твой задаток же би ши преписал/ла тото виреченє алє з таким стилом (з такима похаснованима словами) же би ше могло похасновац и у урядовей бешеди або писаню.

Од старого сом дзвигнул фото апарат и направел фотки котри випадли супер.

Ришенє

Од оца сом вжал фото апарат и направел даскельо слики котри випадли одлични.

РЯ.1.3.5. зна хасновац основни жанри писаней комуникациї: состави писмо приватне и урядово, напише молбу, поглєдованє, пополнює образци и формулари

Задаток

Пополнї формулар прияви за интернат:

Мено и презвиско школяра

 

Мено мацери

 

Мено оца

 

Датум родзеня

 

Место родзеня

 

Школа котру школяр/ка закончел/а

Стредня школа до котрей ше жада уписац

Оцена з руского язика на концу рока

 

До школи жада путовац:
(заокружиц)

а) на автобусу
б) на гайзибану
в) нє жада путовац

Чи ма особну карту

гей

нє

Чи ма свой пасош

гей

нє

Датум пополньованя прияви

Власноручни подпис

Ришенє

РЯ.1.3.6. служи ше з правописом як кнїжку

Задаток

У сербско-руским Словнїку (виданє Беоґрад 1997, редактор Ю. Рамач) найдз преклад и толкованє за слово: пробити се.
Препиш преклад и толкованє:

_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

Ришенє

Словнїк сербско-руски, том 2, бок 381.

РЯ.1.3.7. применює правописну норму на звичайних прикладох

Задаток

Заокруж букву опрез виреченя котре написане спрам правописних правилох.

а) Приповедал ми нє знам анї я о чим.

б) У найлєпшим задатку нє було нє правилносци.

в) Грушки цо зме их назберали нєбули за єдзенє.

г) Нїхто нє одустал, нє знаюци же нєпридзем.

Ришенє

а) Приповедал ми нє знам анї я о чим.

 

4. ҐРАМАТИКА, ПРАВОПИС, ЛЕКСИКА, НАРОДНИ И КНЇЖОВНИ ЯЗИК

У подручу ҐРАМАТИКА, ПРАВОПИС, ЛЕКСИКА, НАРОДНИ И КНЇЖОВНИ ЯЗИК школяр/школярка:

РЯ.1.4.1. позна гласи и пременки гласох

Задаток:

Заокруж букву опрез точних висловох:

а) Мегки знак ма гласовну вредносц гоч котрого вокала.
б) Мегки знак нє ма гласовну вредносц.
в) Мегки знак може стац на початку слова опрез консонанта.
г) Мегки знак ма вредносц єдного складу кед є наглашени.
ґ) Мегки знак ношитель наглашки у слову.
д) Мегки знак стої лєм опрез вокалох.
е) Мегки знак може стац на концу слова.

Ришенє

е)

РЯ.1.4.2. зна одредзиц место наглашки

Задаток

Подцагнї наглашени склад у шлїдуюцих словох:

а) читац

б) пречитац

в) попречитовац

г) однїмац

Ришенє

а) -чи; б) -чи; в) - то; г) -нї

РЯ.1.4.3. препознава файти словох ...

Задаток

За шлїдуюци приклади одредз файту словох и напиш то на линиї:

а) два __________________________________

б) двойнїсти _____________________________

в) двойнята _____________________________

Ришенє

а) числовнїк; б) прикметнїк; в) меновнїк

РЯ.1.4.4. розликує основу, корень слова, суфикси и префикси

Задаток

На линию напиш же як ше наволує додаток на основу та достати шлїдуюци слова:

а) когуцик __________________________

б) столчок __________________________

в) розгварка ___________________________

Ришенє

а) суфикс; б) суфикс; в) префикс

РЯ.1.4.5. препознава синтаксични єдинки, розликує просте и преширене виреченє, предикатову и субєктову ґрупу

Задаток

Дати три виреченя. До заградзеня опрез простого виреченя напиш
число 1, опрез преширеного число 2, а опрез зложеного виреченя
напиш число 3.

( ) Похмарело ше, будзе дижджу.
( ) Михал знял калап.
( ) Янко Надь сцигол.

Ришенє

(3) Похмарело ше, будзе дижджу.
(2) Михал знял калап.
(1) Янко Надь сцигол.

РЯ.1.4.6. розликує основни файти нєзависно зложених виреченьох и зависно зложених виреченьох на школских прикладох

Задаток

На линию за каждим виреченьом напиш же котрей файти нєзависно зложених виреченьох припада.

а) Або идз, або шеднї. -------------------------------------------
б) Я виробел задатки и научел писню. -------------------------------
в) Вон красше пише, я красше рисуєм. --------------------------------

Ришенє

а) роздзельне, б) составне, в) процивне

РЯ.1.4.7. правилно хаснує припадки у виреченю и синтаґми

Задаток

Одредз припадки наглашених меновнїкох у виреченьох.

а) Хмарки пламенїсти по нєбе плїваю.

____________________

б) Вонка и далєй рошел диждж.

____________________

в) Ґаздиня нє мала солї.

____________________

г) А вец шеднул ґу пецу.

____________________

ґ) Дармоєдох знїщиц треба.

____________________

Ришенє

а) локатив, б) номинатив, в) ґенитив, г) датив, ґ) акузатив

РЯ.1.4.8. правилно хаснує дїєсловни форми

Задаток

Шлїдуюце виреченє препиш так же шицки дїєслова похаснуєш у презенту.
"Слухал сом и патрел як ше вода злївала и правела чурок."

_______________________________________________________

________________________________________________________

Ришенє

Слухам и патрим як ше вода злїва и прави чурок.

Подруче Лексика

РЯ.1.4.9. позна єднозначносц и вецейзначносц словох, пренєшене значенє словох

Задаток

Обрац увагу на значенє слова "крижи".

"Нє жал ши
сто дзеведзешат ґаздови
же биш осемнац достал.
Тебе уж спадли з рукох окови,
Ти шлєбодни постал."
И я розумел:
тисячи крижи на єдних крижох лєжали.

Слово крижи у наведзеним виривку з писнї (М. Будинского) похасновани у шлїдуюцих значеньох:

а) як символ християнства
б) як часц цела
в) як способ складаня жита
г) як знак одношеня медзи ґаздом и бирешом
ґ) як знак крижаня двох драгох у живоце

Заокруж букви опрез точних одвитох.

Ришенє

б), в)

РЯ.1.4.10. позна лексични одношеня: синонимию, антoнимию, гомонимию, поровнанє, метафору

Задаток

а) Слова котри розлично глаша, а исте знача то: ____________________

б) Слова котри розлично глаша, а процивне знача то: _______________

в) Слова котри исто глаша, а розличне знача то: ___________________

Ришенє

а) Слова котри розлично глаша, а исте знача то: синоними
б) Слова котри розлично глаша, а процивне знача то: антоними
в) Слова котри исто глаша, а розличне знача то: гомоними

РЯ.1.4.11. Висловйованє афирмациї и неґациї

Задаток

Кед афирмацию (потвердзенє) означиме зоз гей, а неґацию зоз нє, ґу каждому вислову до заградзеня напиш або гей, або нє.

а) Придзем до вас док ше на верби зродзи грозно. ( )
б) Придзем до вас гоч буду шекери падац. ( )
в) Йому гуториц то як на гуску води сипац. ( )
г) Придзем до вас док одвитуєце же чом чомка нє ма уха. ( )

Ришенє

а) нє
б) гей
в) нє
г) нє

РЯ.1.4.12. Розуми вецейзначносц обсягу значеня слова, хаснованє значеня у каждодньовей бешеди

Задаток

Повяж, тє. препознай согласносц виразу и його значеня. У єдней колони написани вираз, у другей колони можлїве значенє. На линию препиш значенє за котре думаш же ше одноши на вираз.

а) Вон нє ма стилу ___________________________
б) Вон наступел у вельким стилу. ______________________
в) Вон пришол у своїм стилу ________________________________

- нє зна ше справовац
- барз успишно
- на свой способ

Ришенє

а) Вон нє ма стилу. (нє зна ше справовац)
б) Вон наступел у вельким стилу. (барз успишно)
в) Вон пришол у своїм стилу. (на свой способ)

РЯ.1.4.13. препознава локални, териториялни, фахови контекст

Задаток

Особни характеристики у приповеданю можу буц
(шлїдуюци слова напиш там дзе припадаю: дияґноза, губаба, ґенция, видзелї, фаул):
а) териториялни: ___________________________________________
б) професионални: _________________________________________
в) ґенерацийни: ____________________________________________

Ришенє

а) териториялни: видзелї
б) професионални: дияґноза, фаул
в) ґенерацийни: ґенция, губаба

РЯ.1.4.14. розуми фразеолоґизми, смисел и хаснованє присловкох

Задаток

Ґу каждому з наведзених виразох допиш на линию по єдно слово за котре думаш же ше по смислу або значеню склада зоз тим виразом. Слова за дописованє шлїдуюци: вистатосц, молба, знаходлївосц, нєсхопносц.

а) спаднуц з ногох

_______________________ .

б) спаднуц под ноги

_______________________ .

в) спаднуц пред ноги

_______________________.

г) спаднуц на ноги

_______________________ .

Ришенє

а) вистатосц
б) нєсхопносц
в) молба
г) знаходлївосц

РЯ.1.4.15. може одредзиц значенє слова у зависносци од конструкциї виреченя и контексту

Задаток

У котрим виреченю поведзене же особа нє зна плївац? Заокруж букву опрез того виреченя.

а) Вона плїва по псовски.
б) Вона плїва як делфин.
в) Вона плїва як шекерка
г) Вона плїва як початнїк.

Ришенє

в) Вона плїва як шекерка

РЯ.1.4.16. хаснує словнїки, приручнїки, енциклопедиї

Задаток

У сербско-руским словнїку найдз толкованє значеня слова скуцати и препиш тото толкованє и напиш на котрим боку у словнїку ше тото слово находзи.

                                     скуцати:

_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

Ришенє

Сербско-руски словнїк, том 2, бок 617

 

5. КНЇЖОВНОСЦ

У подручу КНЇЖОВНОСЦ школяр/школярка:

РЯ.1.5.1. розликує усну традицию и уметнїцку кнїжовносц

Задаток

Народни приповедки ше дакеди давно видумовало, приповедало, паметало, на нови ґенерациї преношело прето же:

а) худобни людзе нє мали цо робиц та им то було и забавка и вешелє,
б) богати людзе на таки способ, з приповеданьом, виполньовали час,
в) на таки способ ше преношело искуство и поуки за живот,
г) на таки способ худоба могла без страху вишмейовац богачох,
ґ) на таки способ поєдинци доказовали свойо способносци.

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в)

РЯ.1.5.2. розликує основни кнїжовни роди: лирику, епику, драму

Задаток

Зоз лївого боку наведзени три кнїжовни роди. Зоз правого боку наведзени шейсц общи прикмети кнїжовней уметносци. На линию при кнїжовним роду напиш тоти букви котри опрез общих прикметох характеристичних за одредзени род.

1. лирика: ________________

а) субєктивносц

2. епика: _________________

б) зраженє

3. драма: _________________

в) приповеданє

 

г) дїя

 

ґ) нєпостредносц

 

д) обєктивносц

Ришенє

1. лирика: а, ґ
2. епика: в, д
3. драма: б, г

РЯ.1.5.3. розликує файти стиха: римовани, нєримовани, шлєбодни

Задаток

Пречитай стихи:

кед би блата нє було,
як бизме спознали красу бисера,
його вигляд, чистоту, любов през нашу свидомосц и цело

алє блато ше шири, рошнє як цесто
до хторого сам бог руцел квас

шири ше блато, квитнє, дави пажици и лєси
и чорти у його утроби танцую, славя цара гаврана,
родзенє жими

(В. Ґарянски)

За тоту писню характеристичне:
а) шлєбодна форма
б) єднаке число складох
в) правилна женска рима
г) строфа як ношитель ритма
ґ) правилне зменьованє акцента

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

а)

РЯ.1.5.4. препознава розлични висловйованя: нарация, дескрипция, диялог, монолог

Задаток

Пречитай шлїдуюци виривок.
"Миклошевци, сримски валал, змесцени на ровнї котру ту и там пререзую улєгнуца зоз жридлами чистей, питкей води. Тоти улєгнуца пре тирваце присуство води, богати зоз мочарнима рошлїнами и животиньским шветом. Над, шаш, дикинь, бодов квет и други мочарни рошлїни, добра защита дзивим качком, фазаном, чиряком, лебедом, а вельочислени, зоз воду напавани верби, їх велїчезни коруни, мале царство рижнородного лєтацого швета."
(Штефан Гудак)

Найрозвитша форма уметнїцкого висловйованя у наведзеним тексту то:

1. монолог,
2. диялог,
3. нарация (приповеданє)
4. дескрипция (описованє)

Заокруж число опрез точного одвиту.

Ришенє

4. дескрипция

РЯ.1.5.5. препознава стилски фиґури: епитет, поровнанє, ономатопея

Задаток

Препознай стилске висловне средство у наглашеней часци шлїдуюцого виреченя:
"По ровним як длань ярашу котрому очи нє могли влапиц
конєц, розлял ше пах желєней трави."
Похасноване стилске средство то:
_________________________________.

Ришенє

поровнанє

РЯ.1.5.6. Замерковює важни елементи уметнїцкого текста: мотив, тему, фабулу, место и час случованя подїї, главни и побочни подоби

Задаток

"кед би блата нє було,
як бизме спознали красу бисера,
його вигляд, чистоту, любов през нашу свидомосц и цело"

(В. Ґарянски, Бисер и блато)

Под бисером и блатом подрозумюєме:

а) розлику яри и єшенї,
б) розлику медзи приємним и нєприємним,
в) розлику медзи тунїм и драгим,
г) розлику медзи добрим и нєдобрим

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

г)

РЯ.1.5.7. зна початки кнїжовносци на руским язику

Задаток

Гавриїл Костельник 1904. року, о своїм трошку, у Жовкви, обявел кнїжочку за котру сам гварел же є "идилски венєц". Тоти 680 штернац складово стихи позберани до 170 строфох, обєдинєни до 5 шпиваньох - то перша авторска кнїжка на руским язику.

Наведз наслов тей кнїжки: _____________________________

Ришенє

З мойого валала

РЯ.1.5.8. повязує дїло и автора на прикладох програма кнїжовносци од пиятей по осму класу

Задаток

До заградзеня опрез наслова кнїжовного дїла напиш число котре при мену його автора.

( ) З мойого валала

1. Михал Ковач

( ) Ораче

2. Митро Надь

( ) Ту, такой при шерцу

3. Юлиян Тамаш

( ) Михалово лєто

4. Дюра Папгаргаї

( ) Паразити

5. Гавриїл Костельник

 

6. Михал Рамач

 

7. Мирослав Стрибер

Ришенє

(5) З мойого валала
(1) Ораче
(4) Ту, такой при шерцу
(6) Михалово лєто
(2) Паразити

РЯ.1.5.9. ма вибудовану потребу за читаньом и почитованє усней и уметнїцкей кнїжовносци на руским язику и почитованє творчосци других народох*

Шл ї дуюци вирази описую цо школяр/школярка зна на стреднїм уровню:

 

1. СХОПНОСЦ ЧИТАНЯ И РОЗУМЕНЄ ПРЕЧИТАНОГО

РЯ.2.1.1. чита текст хаснуюци розлични способи читаня: дияґоналне читанє, читанє з подцагованьом або маркированьом и записованьом з цильом ученя, читанє преглядно-информативне, читанє пре дожице*

РЯ.2.1.2. позна файти нєуметнїцких текстох: поволанка, викладанє, звит, технїчни опис и упутство, упутства за хаснованє лїкох, рекламни поруки

Задаток

Зоз шлїдуюцого тексту препиш часци виреченя котри характеристични за поволанку, технїчни опис, рекламну поруку.

Поволуєме вас же бисце каждого першого пондзелку у мешацу присуствовали промоциї новей ґенерациї миксерох за правенє соку зоз швижей овоци и желєняви. Миксер котри будзе указани ма електрични мотор од 500 вати. Купце наш миксер з котрим пременїце свойо костиранє и ушпоруєце пенєжи.

а) Поволанки припада:

б) Технїчному опису припада:

в) Рекламней поруки припада:

Ришенє

а) поволанка: поволуєме вас...же бисце присуствовали
б) миксер...ма ел. мотор од 500 вати
в) рекламна порука: купце наш миксер...

РЯ.2.1.3. препознава и розликує язични средства характеристични за рижни функционални стили

Задаток

На линию за каждим пасусом напиш же котрому стилу припада.

а) Цинка припада фамилиї дробних лєсових птицох шпивачкох. Карми ше зоз инсектами. Од горе є жовто-желєна, часц глави, шия и єдна линия прейґ бруха єй чарни. Добри є лєтач, з розпоном кридлох коло 12 цм, витримує нїзки континентални температури и нє селї ше. ________________
б) Цинка малючка як тащок, прекрита зоз жовкастим пирйом як гадвабним плащом. Коло шиї и по ногох є чарна, як кед би мала елеґантну, чарну з лєгка преруцену хусточку. ____________________
в) Янко Янкович ше обрацел тей станїци полициї з прияву же му нєпозната особа украдла птицу цинку жовто желєней фарби, з єдну чарну линию прейґ глави, шиї и бруха. Иста украдзена стреду, 6. фебруара чечуцого року, у ранших годзинох. Виглєдованє у цеку. _______________________

Ришенє

а) науково популарни
б) уметнїцки
в) административни

РЯ.2.1.4. розликує шицки часци текста у кнїжки (индекс менох и поняцох, библиоґрафия, фусноти, цитати, толкованя, увод, епилоґ, упутство)

Задаток

Одредз рядошлїд поняцох на тексту єдного романа. Препиш поняца по правилним рядошлїду.

автор, пролоґ, цитат, епилоґ, наслов, фуснота

Ришенє

автор, наслов, пролоґ, цитат, фуснота, епилоґ

РЯ.2.1.5. пренаходзи, видзелює и поровнує информациї з двох або вецей кратших розличних текстох (спрам заданих критериюмох)

Задаток

Зоз трох кратких текстох одредз же котра информация точна и заокруж букву опрез нєй.

Цинка припада фамилиї дробних лєсових птицох шпивачкох. Карми ше зоз инсектами. Од горе є жовто-желєна, часц глави, шия и єдна линия прейґ бруха єй чарни. Добри є лєтач, з розпоном кридлох коло 12 цм, витримує нїзки континентални температури и нє селї ше.
Цинка малючка як тащок, прекрита зоз жовкастим пирйом як гадвабним плащом. Коло шиї и по ногох є чарна, як кед би мала елеґантну, чарну з лєгка преруцену хусточку.
Янко Янкович ше обрацел тей станїци полициї з прияву же му нєпозната особа украдла птицу цинку жовто-желєней фарби, з єдну чарну линию прейґ глави, шиї и бруха. Иста украдзена стреду, 6. фебруара чечуцого року, у ранших годзинох. Виглєдованє у цеку.

а) цинка припада фамилиї котра ше о нєй стара
б) цинка ма пирє зоз гадвабу
в) цинка шпива кед ше ше селї
г) цинка ма чарни ноги
ґ) цинки ше вжиме вяже хусточку коло шиї

Ришенє

г) цинка ма чарни ноги

РЯ.2.1.6. розликує дїйсносц од кнїжовней фикциї, субєктивне од обєктивного и од пропаґандного, преверлїви факти од авторских коментарох, на єдноставних прикладох

Задаток:

У шлїдуюцим тексту описане єдно зявенє и реакция людзох. Цо субєктивне, а цо обєктивне? Подцагнї у тексту лєм обєктивни факт.

Перше ше пред вечаром нєбо на заходзе гаши, як и звичайно, а нєодлуга потим сиверовосточна часц нєба достанє пламенїсту фарбу. Престрашени дзеци доволую родичох, котри з обисцох вибегую на улїцу. Шицким заєднїцки страх у очох.
- Конєц швета! - повторюєуж на вецей заводи андя Пепа.
- Суднї дзень, людзе!... Модлїме ше.- Вона клєка и почина з молитву.
Младша челядз, нєзадовольна з поєдноставеним толкованьом феномена, пробує одгаднуц його природу.
- Война, война будзе!
- Суднї дзень!
- Нє суднї дзень, алє приказанє!

Ришенє

Перше ше пред вечаром нєбо на заходзе гаши, як и звичайно, а нєодлуга потим сиверовосточна часц нєба достанє пламенїсту фарбу.

РЯ.2.1.7. препознава становиско автора нєуметнїцкого текста и розликує од иншаких або процивних становискох

Задаток

З котрим словом автор текста виражел власне становиско у шлїдуюцей информациї. Подцагнї тото слово.

Хвиля припада ґу найзначнєйшим фактором успишносци у польодїлстве. Лєтнї горучави ше дзекеди знаю закончиц зоз паданьом каменцу котри преполови аби дакеди и цалком знїчтожи урожай. Хвилю мож предвидзиц за даскельо днї напредок. То вец значи и же ше мож напредок порихтац и пробовац зопрец вельки чкоди. На тим плану вельо поробене як правенє файтох защити урожайох. Тоти пробованя огранїчени и даваю огранїчени резултат. Так ше, наприклад, вельо бешедує о ракетох котри кед ше виштреля на час, нїби, розбию каменєц ище кед є у хмарох та нє пада каменєц алє дижд.

Ришенє

нїби (уруцене слово як нєдовириє)

РЯ.2.1.8. ма вибудоване критицке одношенє ґу информациї*

2. УСНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ

У подручу УСНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ школяр/школярка:

РЯ.2.2.1. ма вибудовану ясну артикулацию гласох, слова, виреченя*

РЯ.2.2.2. розликує значенє того цо слуха и того цо бешедує у зависносци од интонациї*

РЯ.2.2.3. ма розвиту конґруенцию словох у виреченю*

РЯ.2.2.4. у бешеди хаснує увод, розробок, заключенє*

РЯ.2.2.5. розуми и хаснує розличносц значеня слова у зависносци од контекста*

РЯ.2.2.6. ма розвите хаснованє синонимох*

РЯ.2.2.7. розуми териториялни и архаїчни слова*

3. ПИСАНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ

У подручу ПИСАНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ школяр/школярка

РЯ.2.3.1. Зна составиц експозиторни, наративни и дескриптивни текст котри єдинствени и знука себе повязани текст

Задаток

Шицки гваря же товаришство важне, алє розлични людзе на розлични способи толкую вираз "праве товаришство". Винєш свойо думанє о товаришству. Пояшнї же цо за тебе товаришство, по чим розликуєш правого товариша од гевтих других.
За тот задаток маш на розполаганю 90 минути. Кед перше добре роздумаш, "зложиш шицко у глави" вец напиш, ознова превер, виправ гришки котри обачиш. И нє забудз написац наслов своєй писаней роботи.
Твоя робота будзе оценьована на основи того же:
- кельо твой текст ясни, цалосни, добре поскладани;
- як ясно ши винєсол свойо становиско о приятельству;
у якей мири почитуєш правописни правила.
Пиш шорово.
Жичиме ци щешлїву роботу.

Ришенє

Оценює ше ясносц текста, доконченосц думки и становиска котре ше виноши, преглядносц текста по пасусох, нукашня повязаносц текста и правописна правилносц.

РЯ.2.3.2. составя вистку, звит, реферат

Задаток

Дата новинска вистка. Котри елемент єй нєдостава же би вистка була подполна?

Петро Павлович, син Янков и унук Ферков, путовал вчера пред самим вечаром, уж скоро по ноци и вельким дижджу.

Ришенє

дзе; прецо

РЯ.2.3.3. пише виводи зоз ширшого текста на задани критериюм

Задаток

Найдз у тексту и препиш тоту часц у котрей ше конїкови приписую позитивни прикмети.

Дараз по линийох и дєпох, конїк шлєпи на єдно око, вецей зоз копитом як зоз тим оком, драгу, шарпаюци ше, глєдал, щешлїви кед ґазда, шедзаци у кочу, заспал. Батог би теди на покровцу скоравеним безживотно лєжал.
А син, пан почитовани, конїка власного, шлєпого на єдно око, нє ма.
Власни конїк, мудри гоч и шлєпи на єдно око, богатство нєпреповедзене. Кед нє пре инше, а воно же ше и ти маш на кого вилярмац, маш кого повицинац, полїн зоз шерца на хрибет чийшик пренєсц, а и миле, цеплючке слово повесц и порадзиц ше. Правда, нє озве ше вон, нє пове вон слово жадне, алє слуха, и розуми. Шицко розуми, будзе же ше прето и нє оздзива, нє бешедує. Бидло! Бидло!
Власни конїк, нєсиґурни до виду, котри прейґ штранджґох гони длугоки и днї безкрайни вицагнул, розвил у себе чувство якешик, котре му як компас напрям на крижних драгох указовало. Най би го сам господь бог знал як, алє указовало. Зоз копитом потапкал, даскельо раз форкнул, попатрел зоз тим єдним оком на ґазду пияного у кочу, котри храпел як кед би лєжал под власним комарнїком, и рушел. Пред капуру прицагнул коч - ґазду у нїм.

Ришенє

... а и миле, цеплючке слово повесц и порадзиц ше. Правда, нє озве ше вон, нє пове вон слово жадне, алє слуха, и розуми. Шицко розуми, будзе же ше прето и нє оздзива, нє бешедує.
Пред капуру прицагнул коч - ґазду у нїм.

РЯ.2.3.4. пише резиме пречитаного

Задаток

Напиш резиме шлїдуюцого тексту так же у нїм пренайдзеш найважнєйши идеї и запишеш их як резиме у 3-5 виреченьох.

У цеку векшей часци своєй историї Римянє - верели ви або нє - мали лєм 18, и зоз словами, лєм осемнац, розлични власни мена. Аж и з тих 18 нє хасновали шицки та у масовнєйшим хаснованю були лєм єденац: Аул, Децим, Ґай, Ґней, Луциє, Марко, Публиє, Квинт, Секст, Тибериє и Тит. Преостали седем власни мена - Апиє, Кесон, Мамерк, Маниє, Нумериє, Сервиє, Спуриє - доставали лєм члени поєдиних аристократских фамилийох. Други мена нє були. Даєдни котри ше находза по леґендох, з часом ше страцели.
А жени? - опитаце ше. Шицки винєшени приклади одноша ше на хлопох, алє озда и жени мушели мац власни мена! Одвит и у тим случаю нєвироятни, з нашого и нєшкайшого становиска, алє з римского - жени мена нє мали! У Старим Риму ровноправносци полох нє було, жена була власнїцтво оца док ше нє одала а вец була власнїцтво мужа, та ше раховало же єй власне мено анї нє потребне. Наместо власного мена, жена мала лєм презвиско свойого роду а у форми женского. Та так "Ливия" ше волали жени з роду Ливиєвцох, "Корнелия" шицки жени з роду Корнелиєвцох итд.

(Иван Клайн, Цикави мена)

Ришенє

Наводза ше найважнєйши елементи: число менох, розлика хлопских и женских, резиме ше пише у 3-5 виреченьох.

РЯ.2.3.5. позна и применює правописни норми за стандардни случаї

Задаток

На линийох правилно напиш з писанима буквами шлїдуюце виреченє:

аматерски драмски театер дядя дава претставу ровняцки соблазнї у новим орахове.
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

Ришенє:

Аматерски драмски театер "Дядя" дава представу "Ровняцки соблазнї" у Новим Орахове.

 

4. ҐРАМАТИКА, ПРАВОПИС, ЛЕКСИКА, НАРОДНИ И КНЇЖОВНИ ЯЗИК

У подручу ҐРАМАТИКА, ПРАВОПИС, ЛЕКСИКА, НАРОДНИ И КНЇЖОВНИ ЯЗИК школяр/школярка:

РЯ.2.4.1. препознава гласовни пременки

Задаток

Знаме за вецей пременки консонантох. На линиї за каждим словом напиш назву пременки котра окончена.

а) чловек - чловече

________________________________

б) плакац - плачем

________________________________

г) бог - боже

________________________________

д) писац - пишем

________________________________

Ришенє

а) палатализация, б) йотованє, в) палатализация, г) йотованє

РЯ.2.4.2. розликує писане од вигвареного у смислу характеристики фонетско-морфолоґийного правопису руского язика

Задаток

У руским язику ше вигварянє и писанє:
а) вше складаю пре правило "пиш як бешедуєш и читай як написане",
б) вше складаю пре правило "єдна буква єден глас",
в) нїґда нє складаю прето же бешеда то єдно, а писанє то цалком друге зявенє,
г) у даєдних случайох ше складаю у даєдних ше нє складаю.

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

г)

РЯ.2.4.3. препознава файти пременлївих и нєпременлївих словох и препознава форму

Задаток

Одредз файту каждого слова у шлїдуюцим виреченю.
"Два вельки рики мирно чечу коло того городу."

а) два -----------------

б) вельки -------------------

в) рики --------------

г) мирно --------------

ґ) чечу ---------------------

д) коло ---------------

ж) того ----------------

з) городу ------------------

 

Ришенє

а) числовнїк, б) прикметнїк, в) меновнїк, г) присловнїк, ґ)дїєслово, д) применовнїк, ж) заменовнїк, з) меновнїк

РЯ.2.4.4. позна основни файти твореня словох

Задаток

Напиш прикметнїки виведзени зоз шлїдуюцих меновнїкох:

а) Милош --------------------------

б) Нови Сад -------------------------

в) Любица --------------------------

г) людзе -----------------------------

Ришенє

Милошов, новосадски, Любицов, людски

РЯ.2.4.5. препознава виреченя виведзени зоз додаткох

Задаток

Додаток у преширеним виреченю напиш як зависне виреченє у зложеним:

а) Любим читац кнїжки на шедзацо.

___________________________________

б) Любим читац кнїжки у шлєбодним чаше.

___________________________________

Ришенє

а) Любим читац кнїжки кед шедзим
б) Любим читац кнїжки кед мам часу.

РЯ.2.4.6. розликує зависни виреченя у зложених виреченьох

Задаток

У шлїдуюцих двох прикладох одредз зависне виреченє и подцагнї го.

а) На авту пукла ґума, та злєцел до ярку.

б) Авто злєцел до ярку, бо му пукла ґума.

Ришенє

а) На авту пукла ґума, та злєцел до ярку.

б) Авто злєцел до ярку, бо му пукла ґума.

РЯ.2.4.7. препознава главни значеня припадкох

Задаток

У шлїдуюцим виреченю одредз припадок и значенє припадка за наглашени вираз у виреченю.

а) Шедзи голуб на високей вербини.

 

Припадок: _______________________

 

Значенє: ________________________

Ришенє

локатив, додаток за место

РЯ.2.4.8. препознава главни значеня и функциї дїєсловних формох

Задаток

Шлїдуюци дїєслова препиш на линию до ґрупи котрей припадаю.
- квитнуц, спац, копац, орац, гнїц -
1. дїєслова цо означую роботу:
_______________________________________
2. дїєслова цо означую стан:
_______________________________________
3. дїєслова цо означую случованє:
____________________________________

Ришенє

1) копац, орац; 2) спац; 3) квитнуц, гнїц

РЯ.2.4.9. розликує териториялни, фахово, колоквиялни слова

Задаток

На линию напиш котрей катеґориї словох припада (колоквиялни слова, фахово, териториялни) подцагнуте слово:

ище, ещи, щенє _____________________________

хорота, история хороти, анамнеза:_____________________________

наисце, насправди, бизовно, баяко _____________________________

Ришенє

ещи: териториялни; анамнеза: фахово; баяко: колоквиялни

РЯ.2.4.10. розликує аргаїчни и пожичени слова

Задаток

На линию напиш же котрей катеґориї припада подцагнуте слово (аргаїчни слова, пожичени слова):
станїца, ґенция, аеродром _______________________

файта, катеґория ___________________________

Ришенє

ґенция: архаїчне слово; катеґория: пожичене слово

РЯ:2.4.11. зна значеня словох и фразеолоґизмох яки ше зявюю у школских текстох

Задаток

Роздумай о значеню шлїдуюцих вирекнуцох и напиш їх значенє на линию.

а) З єдну ногу там, з єдну назад. ________________________________

б) Патри як целє на нову капуру. _______________________________

в) Ма два лїви руки. __________________________________________

г) Ходзи як пуляк. ___________________________________________

 

Ришенє

а) швидко, б) збунєтосц, в) нєсхопносц, г) пишносц

РЯ.2.4.12. зна вивесц значенє слова у зависносци од контексту у яким слово похасноване (зложенши приклад)

Задаток

З лївого боку дати штири поняца. При каждому поняцу написани по три слова а лєм єдно з нїх найблїзше одредзує поняце з лївей колони. Подцагнї тото слово.

а) моралне:

етнїчне, етичне, естетичне, елеґичне,

б) рационалне:

мозґово, роботнїцке, розумне, значне,

в) декоративне:

украсне, красне, нєкрасне, шорове,

г) систематичне:

державне, дошлїдне, поєдинєчне, нєушорене

Ришенє

а) етичне, б) розумне, в) украсне, г) дошлїдне

 

5. КНЇЖОВНОСЦ

У подручу КНЇЖОВНОСЦ школяр/школярка:

РЯ.2.5.1. повязує кнїжовни твор з обовязней лектири з часом наставаня

Задаток

"Ґеорґий: Петре? (Петро цихо) Чул ши, Петре, цо гвари оцец Иларион? Яке то препреченє стої ґу вашому заєднїцкому животу?
Петро: То озда лєм вон зна.
Иларион: Знаш и ти. И тоти фалшиви шведкове. Питайце ше му. Питайце ше му, оче Ґеорґиє, кому ше то вон висповедал, и дзе то вон святи тайни Христово приял.
Петро: Шицко єдно дзе. Церква Христова вшадзи иста. За шицких християнох бог лєм єден.
Иларион: Младенєц Петро приял святи тайни од пиньвицкого оца Димитрия!
Ґеорґий: Так, значи? Петре? Може то буц?"

А) 1. Наслов драми: _________________________________

2. Автор драми: __________________________________

Б) Драма ше одноши на:

а) час вирских зраженьох нєпоштредно по приходу Руснацох до Керестура
б) час мадяризациї пред першу шветову войну
в) час гартушеня вирских шлєбодох после другей шветовей войни

Напиш одвити и заокруж точни одвит.

Ришенє

1) Ровняцки соблазнї; 2. Дюра Папгаргаї; а)

РЯ.2.5.2. зна повязац автора зоз кнїжовним родом, кнїжовну файту на основи характеристичних виривкох, описаних подобох и ситуацийох

Задаток

Кнїжовни твор Силвестера Саламона "Од шнїгу нєшка били верхи горох", припада єдней зоз шлїдуюцих кнїжовних файтох:

а) балада
б) славянска антитеза
в) писня у прози
г) описова писня
ґ) поема

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в)

РЯ.2.5.3. розликує баладу, поему, сонет

Задаток:

Як ше наволує форма писнї составеней зоз 14 стихох розпоредзених до двох катренох (строфа составена зоз штирох стихох) и двох терцинох (строфа составена зоз трох стихох)?

Така форма писнї ше наволує: _____________________________

Ришенє

сонет

РЯ.2.5.4. розликує кнїжовно-науково файти: биоґрафию, автобиоґрафию, дньовнїк, драгопис и науково-популарни тексти

Задаток

Пречитай шлїдуюци виривок:

"Пондзелок, вечар, 8. новембер 1943. рок.
Вчера, док Ели ище була ту, зачуло ше длуге, моцне бренканє на дзверох. Шицка сом преблядла у єдней хвильки - од страху. Вноци видзим себе у цемнїци, без оца и мацери."

Наведзени виривок зоз:

а) репортажи,
б) драгопису,
в) дньовнїка,
г) звиту,
ґ) записнїка

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в) дньовнїка

РЯ.2.5.5. препознава и розликує одредзени стилски фиґури: епитет, персонификация, гипербола, поровнанє, контраст, метафора

Задаток

При шлїдуюцих стилских фиґурох напиш їх назви.

а) мирне морйо _______________________
б) заспале морйо ______________________
в) капка у морю _______________________
г) подобне морю _______________________
ґ) морйо слизох ________________________
д) морйо живота _______________________

Ришенє

а) епитет, б) епитет, в) гипербола, г) поровнанє, ґ) гипербола, д) метафора

РЯ.2.5.6. одредзує мотиви, идеї, композицию, форму кнїжовного дїла

Задаток

Пречитай текст:

"На ровнїни шицки боки швета до ґузла звязани, а ґузел у твоїх очох. Над ню и витри и хмари, кед преходза, нє застановюю ше длуго. Нє маю дзе ше одпочинуц анї з чим ше моцовац, а богове нє лєжа на голей жеми." (Ю. Тамаш, "О ровнїни")

Кед повеме же "у чловекови шицок смисел", вец то виповедзене зоз:

а) "богове нє лєжа на голей жеми"
б) "на ровнїни шицки боки швета до ґузла звязани"
в) "ґузел у твоїх очох"
г) "над ню и витри и хмари нє застановюю ше длуго"

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

в)

РЯ.2.5.7. препознава характеристики кнїжовней подоби (психолоґийни, социялни, морални) и їх медзисобну повязаносц

Задаток

Характер подоби мож описовац на вецей способи, а найчастейше на два: директни и индиректни. На котри способ описани характер у шлїдуюцих виривкох?

а) Остоїч бул у своїх хлапцовских рокох пребарз стари, задумани, цихи и, якош, вистати.

То _________________________ способ.

б) Бульба бул страшнє твардоглави. То бул єден з таких характерох яки ше могол зявиц лєм у чежким 15. сторочу у полудзивяцким куцику Европи.

То _________________________ способ.

в) Алє перши на кого наишли бул єден Запорожец котри спал на штред драги з розруценима руками и ногами. Як лєв, розширел ше на драже, а надраґи зоз драгей чої були замасцени з катраном, озда як потвердзенє подполней нєнависци ґу нїм.

То ________________________ способ.

Ришенє

а) директни, б)директни, в) индиректни

РЯ.2.5.8. розликує форми викладаня: приповеданє, преприповедованє, описованє, монолог, диялог

Задаток

Приповеданє, описованє и диялог то три основни файти висловйованя. На линиї при каждим пасусу напиш же котрей файти висловйованя припада.

а)

Спрам слунка ше дзвигала цма, оловна маса.
На нєй ше з часу на час зявйовала червена блїскавка. Тота оловна громада поставала вше векша, вше цмейша и вше баржей грожаца.

_____________________

б)

Видзаци хмару, дзивче бежало вше швидше и швидше. Нєпреривно ше обрацало, глєдало з очми ципелара Терентия.

_____________________

в)

- Дзе бачи Терентиє?

 

 

- У загради! - одвитовал хлапец.

_____________________

Ришенє

а) описованє, б) приповеданє, в) диялог

РЯ.2.5.9.прави розлику медзи преприповедованьом и анализу текста

Задаток

Сторочни дубе при драги (Силвестер Саламон)
"Розповедз нам казку о часу, претолкуй чом днї преходза як вдереня шерца и чом страшне то усвидомиц себе преходлївосц шицкого.
О красшей прешлосци приповедай: кед ище нє били громи до твоєй високей чулки, кед бурї нє таргали твойо кридла и кед феї-вили танцовали у полноцних годзинох.
О своєй младосци приповедай кед ши спознал слунко, белаве нєбо, далєки гори и стриберни гвизди наших ноцох. Цо приповедали пташки цо на твоїх конарох звивали гнїзда. О чим думал вандровнїк, цо у цинї твоєй глєдал сили за нову драгу. Чи людзе цо преходзели коло тебе були вецей щешлїви, - поведз, же так!"
А. Прецо поета бешедує зоз дубом, а нє зоз чловеком?

а) Дуб длуготирвацши як чловек та вецей зна;
б) Дуб вше зоз истого места видзи швет та нє меня думанє;
в) Дуб високи та видзи далєй од чловека;
г) Дубу ше символично придава значенє мудросци.

Б. Одвитованє на предходни питаня подрозумює же ми:
а) преприповедуєме текст
б) анализуєме текст

Ришенє

А. г; Б. б

РЯ.2.5.10. зна водзиц резиме и призначки о пречитаним дїлу

Задаток

Цо представя резиме наведзеного виривку з тексту?

Пречитай виривок з приповедки Ш. Гудака.
"Патрел вон до жвератка, ужерал ше, а зоз жвератка на ньго тиж так ше ужерала, такповесц, нєпозната особа.
- Та то ти, Славку?! Дзе же ци гевти швицаци, красни, кандрасти власи? Тот голи лоповик, то ци тот красни, лєгчейши живот? Товарише ци, га гей, Микола, Дюра, Михал, бунду на глави маю. Дзеци полне обисце, трактор под шопу... А ти? Тот голубарнїк!... З власну жену нєт кеди прегвариц слово... И нє викривяй тоту твар; могол биш ше и скриц. Цо ци хиби?"

Мера успишносци у живоце, спрам того виривку, то першенствено:

а) цо лєпши физични випатрунок кед чловек у рокох
б) велькосц квартеля у варошу
в) цо вецей почитованя з боку тих цо нас познаю
г) лєгки живот
ґ) фамилия и маєток
д) чувство любови ґу другим
е) цо лєпши трактор
ж) буйносц власох
з) количество шлєбодного часу
и) власне чувство задовольства

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

и) власне чувство задовольства

 

Шл ї дуюци вирази описую цо школяр/школярка зна на напредним уровню:

 

1. СХОПНОСЦ ЧИТАНЯ И РОЗУМЕНЄ ПРЕЧИТАНОГО

У подручу СХОПНОСЦ ЧИТАНЯ И РОЗУМЕНЄ ПРЕЧИТАНОГО школяр/школярка:

РЯ.3.1.1. пренаходзи, видзелює и поровнує информациї з двох або вецей длугших текстох зложеншей структури спрам задатого критериюму

Задаток

Обєдинь два пасуси до заєднїцкого заключеня:

"Вше частейше будзела ше у нїм жажда же би наисце требал буц од даякей помоци и же голєм яки-таки хасен унєше на хвильку мир до обисца. Днями роздумовал цо би вон то могол зробиц и вше кед дацо поробел, видзел и сам же му то уж нє идзе од рук и кажде пробованє ше закончело зоз зваду лєбо зоз нєпреривнима надпомнуцами: "Та зохабце ше тей роботи, то вецей нє за вас, ви свойо одробели! Лєм чкоди правице."
Длуго ноцами нє могол спац. Нє помагали нїяки пилулки, нїяки молитви, розум вше баржей прицискала думка з яку то роботу вон тераз пред конєц будзе ище голєм раз од хасну."

Глїбши смисел того опису розумиме першенствено як:

а) описованє звичайного одношеня старих и младих
б) жажду за животом єдного старика
в) добродушносц старого чловека
г) розуменє потреби младих же би напредовали
ґ) нєзнаходлївосц у животних чежкосцох

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє

б) Заєднїцки смисел обидвох пасусох то жажда за животом єдного старика.

РЯ.3.1.2. видзелює ключни слова и прави резиме тексту

Задаток

Одредз ключни, главни стих за розуменє того тексту.

Кед я одходзел, вона стала при капури.

А вец одразу рушела.

Була дзивче и мнє було жаль.

 

"Прецо тебе, мила моя,
очка виплакани"?

Кед пришла, пажерно сом патрел на єй твар.

Давно ю я нє видзел, а бал сом ше же стретнуце

 

будзе кратке.

Ошмиховала ше, алє зоз зармуценим и благим

 

ошмихом.

Обачел сом ранци коло єй очох и похопел же уж

 

велї роки прешли.

Була ище красна.

И так почал вельки боль розходу.

 

 

Ришенє

И так почал вельки боль розходу.

РЯ.3.1.3. видзелює з тексту арґументацию на одредзену задану тему або як доказ за або процив одредзеней идеї; виводзи заключеня засновани на зложеншим тексту

Задаток

Одредз символику словох бисер и блато

Бисер и блато

кед би блата нє було,
як бизме спознали красу бисера,
його вигляд, чистоту, любов през нашу свидомосц и цело

алє блато ше шири, рошнє як цесто
до хторого сам бог руцел квас

шири ше блато, квитнє, дави пажици и лєси
и чорти у його утроби танцую, славя цара гаврана,
родзенє жими

(В. Ґарянски, Бисер и блато)

Блато настава як мишанїна жеми и води. Блато ма двойну символику, зависно од того як настало.

а) кед сипеме жем до води,
вец таке блато символизує

___________________________________

 

 

б) кед сипеме воду на жем,
вец таке блато символизує

__________________________________

Ришенє

а) бруд, заґадзенє
б) живот

РЯ.3.1.4. чита, розуми и потолкує зложенши нєлинеарни елементи текста: табели, ґрафикони, дияґрами

Задаток

Чи двозначни знаки маю глас без гласовней вредносци?

Без гласовней вредносци

ь

-

-

Двозначни знаки

я: й + а;

є: й+е

ї: й+и

Зляти

дз

дж

-

Ришенє

нє

РЯ.3.1.5. розуми и хаснує слова у пренєшеним значеню и у иншаким контексту

Задаток

З помоцу мотива птици можлїве витвориц вецей символични значеня.
То указую и шлїдуюци вислови:

а) Птица кед лєци -___________________________________________

б) Птица над звалєним знїздом - ________________________________

в) Птица у клїтки - ___________________________________________

г) Птица карми млади - _______________________________________

д) Птица зоз зламаним кридлом - _______________________________

Ґу каждому вислову допиш на линию слово вибераюви медзи шлїдуюцима можлївосцами: рабство, любов, шлєбода, насилство, смуток.

Ришенє

а) шлєбода
б) насилство
в) рабство
г) любов
ґ) смуток

 

2. УСНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ

У подручу УСНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ школяр/школярка:

РЯ.3.2.1. зна препознац и приповедац хронолоґийно и ретроспективно

Задаток

Давно уж прешол час кед ше Харитон могол укушиц з гоч даскелїма зубами за язик, нукашню часц лїца, влапиц верх церня и вицагнуц го з дланї лєбо пальца, одкушиц заламани нохец, прекушиц тварди орех на мегкей оранїни котри врана випущела. Одкеди остал сам при синови котри го з єдним полним наручом пирнаґох преселєл до бочней хижки и ґу тому му на нїзки столїк положел плехови танєр и ложку и єден поллитрови обити белави гарчичок, Харитон теди уж видзел свойо "добре рано". Час у котрим поняце о пенєжу вше баржей начина здрави розум, а жажда за лагодним животом без роботи вше векша, вше частейше Харитон чувствовал у своїм плеховим танєру до котрого му, кед ше уж шицки наєдли, виграбали и висипали тото цо кус остало. Прето вше частейше, кельо му то слух допущовал, операл ухо на мур гевтей хижи у котрей жил син з фамилию. Зуб часу вше баржей начинал и цело котре ше вше баржей зогинало ґу жеми, руки поставали вше длугши, ноги вше кривши, боляци и кратши, похребцина вше баржей викривена и вше далєй од пеца кед ше на ньго вжиме операл, алє жалудок таки здрави же ище вше глєдал вецей од того цо му давали. Давно уж прешол час кед ше Харитон могол укушиц з гоч даскелїма зубами за язик, нукашню часц лїца, влапиц верх церня и вицагнуц го з дланї лєбо пальца, одкушиц заламани нохец, прекушиц тварди орех на мегкей оранїни котри врана випущела. Одкеди остал сам при синови котри го з єдним полним наручом пирнаґох преселєл до бочней хижки и ґу тому му на нїзки столїк положел плехови танєр и ложку и єден поллитрови обити белави гарчичок, Харитон теди уж видзел свойо "добре рано". Час у котрим поняце о пенєжу вше баржей начина здрави розум, а жажда за лагодним животом без роботи вше векша, вше частейше Харитон чувствовал у своїм плеховим танєру до котрого му, кед ше уж шицки наєдли, виграбали и висипали тото цо кус остало. Прето вше частейше, кельо му то слух допущовал, операл ухо на мур гевтей хижи у котрей жил син з фамилию. Зуб часу вше баржей начинал и цело котре ше вше баржей зогинало ґу жеми, руки поставали вше длугши, ноги вше кривши, боляци и кратши, похребцина вше баржей викривена и вше далєй од пеца кед ше на ньго вжиме операл, алє жалудок таки здрави же ище вше глєдал вецей од того цо му давали.

А: Хто приповедач?
- дїдо Харитон давно приповедал свою автобиоґрафию
- дїдов син и нєвеста тераз приповедаю дїдову биоґрафию
- приповедач з боку приповеда тераз а о прешлосци

Ришенє

Приповедач з боку приповеда тераз а о прешлосци

РЯ.3.2.2. зна приповедац на основи характеристикох портрета, пейзажу, екстериєра и ентериєра*

РЯ.3.2.3. зна приповедац у релацийох причина-пошлїдок, арґумент за и процив*

РЯ.3.2.4. зна формуловац и конзистентно виражиц складанє и процивенє, афирмацию и неґацию, толковац власне становиско, завжац критицки став

Задаток

Наведз цо векше число синонимох, словох з истим або подобним значеньом:

а) складам ше __________________________________________________________
_______________________________________________________________________

б) можебуц придзем _____________________________________________________
_______________________________________________________________________

Ришенє

а) согласни/а сом, нє процивим ше, приставам
б) и гей и нє, нє бизовне, увидзим ище, яґбачу, озда,

РЯ.3.2.5. зна виражиц у форми бонтона добру дзеку, винчованку, компромис, толерантне становиско, нєскладанє, протест

Задаток Наведз цо векше число словох з котрима виражиш:

Наведз цо векше число словох з котрима виражиш:

а) добру дзеку

б) компромис

Ришенє

а) дзечнє поможем, будзе ми мило, будзе ми на радосц, зоз задовольством,

б) догвариме ше, поведзме же то так, най будзе же то так,

РЯ.3.2.6. зна виражиц релациї: можлїве-нєможлїве, условносц, можлївосц, сиґурносц и нєсиґурносц

Задаток

Напиш цо вецей слова и вирази з котрима виражиш:

а) условносц:

б) сиґурносц:

Ришенє

а) и гєй и нє, гей алє кед, кед же, накельо, кед би,

б) боме, гей, знеже же гей, яґ да нє, бизовно, вшелїяк, баяко, наисце, насправди,

РЯ.3.2.7. ма розвите богатство синонимох, гомонимох, антонимох

Задаток: пополнї таблїчку

животиня

звук

чловек и значенє

пес

бреханє, бреше

спреведа

крава

мурчанє, мурчи

нєрозумлїво бешедує

буяк

 

 

ластовка

 

 

мачка

 

 

когут

 

 

квочка

 

 

 

общи звук

 

 

гук

 

 

галайк

 

 

гирменє

 

 

треск

 

Ришенє

вибрани синоними

РЯ.3.2.8. зна составиц конструкциї зоз ауґументативами, деминутивами, дац свойому вислову емоционалну офарбеносц

Задаток

Состав виреченя на задани слова:

слово

виреченє

хлапчик

 

хлапец

 

хлапчиско

 

Кед кажде з наведзених словох похасноване у виреченю, тераз можеш потолковац подобносц и розлику у обсягу значеня - од хлапца по хлапчиска.

слово

виреченє

дзивчатко

 

дзивче

 

дзивчина

 

дзивка

 

Ришенє

Же би ше направело виреченє муши ше познац обсяг значеня заданих словох. Кед виреченя зоз заданима словами маю лоґични смисел вец тримаме же задаток успишно поробени.

РЯ.3.2.9. зна хасновац слова и конструкциї з пренєшеним значеньом

Задаток

Дати три виреченя з неґативним пренєшеним значеньом. Ти направ и напиш нови три виреченя истого змисту алє з таку пременку даєдного слова же ше достанє позитивне пренєшене значенє. Перше виреченє дате як приклад:

0) Кед моя дзивка приповеда, як да чвиринка. Кед моя дзивка приповеда, як да коткода.

1) Мой брат плїва як шекера.

1а) _____________________________________________________

2) Сушеда шпива як страка.

2а) _____________________________________________________

3) Наш брацик копе у загради як мачка з лабу.

3а) _____________________________________________________

Ришенє

Можлїви вариянти:
1а) Мой брат плїва як делфин.
2а) Сушеда шпива як шкорванчок.
3а) Наш брацик копе у загради як вельки.

Припознац кажди приклад котри ма пренєшене значенє спрам задатого правила же би виреченє мало позитивну конотацию.

 

3. ПИСАНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ

У подручу ПИСАНЕ ВИСЛОВЙОВАНЄ школяр/школярка:

РЯ.3.3.1. орґанизує текст до лоґичних и правилно розподзелєних пасусох; одредзує прикладни наслов за текст, наднаслов, поднаслов

Задаток

Препознай текст, дай му наслов, подзель го на лоґични часци по пасусох.

Мала вона право. Алє мал сом го и сам! Нашо права одношели ше на исту ствар. Лєм вона знала драгу, а я верел же знам циль. Знал сом же єдного дня зруцам кукуричанку зоз своєй хижи, же зруцам над зоз своєй хижи, же ше на закрицу зачервенї нови череп, а одроснути кайси и вишнї скрию до своїх лїсцох наш дом, уцагнути зоз шора за длужину дражки у приємним хладку. Шедзим так дакеди на грунчку оброснутим з траву при студнї и роздумуєм: Ей, бул сом млади, способни за вельки пременки. А вец сом ше мушел єднац з часом, нєобачлїво, за тоту робу. Алє и коштало ме. Вона млада, вельо младша як цо стварно була, иншак задумовала и драгу и циль. Тото друге сом єй нїґда нє припознал. У шицким другим власни успих мерал сом зоз єй задовольством. Нє твердзим же нєшка жиєм зоз свою подполносцу. Обколєшени сом можебуц з нєдословенима словами и нєдодуманима думками. Алє вецей о тим нє водзим рахунку, нє обачуєм их. На щесце, и моя жена вецей нє млада. Символика з уцагнуту хижу ище вше нє превозидзена, место розконареного ореха зажелєнєла друга овоц, алє и вона вецей нє дословює и нє додумує, на щесце, вецей и вона нє така млада.

Ришенє

Други пасус почина зоз: Шедзим так дакеди... Треци пасус почина зоз: Нє твердзим же нєшка жиєм...

РЯ.3.3.2. составя арґументативни текст

Задаток

Напиш текст з котрим наведзеш 5 причини процив куреня догану.

Ришенє

Прилапиц ясни вислов як докончену думку котра арґумент; прилапиц кед написани голєм 5 арґументи.

РЯ.3.3.3. пише приказ (кнїжка лектири, филм, концерт)

Задаток

Написац приказ остатнього филма котри школяр патрел або того котри на ньго охабел моцни упечаток.

Ришенє

Прилапиц роботу кед ма елементи приказу, тє. кед назначени основни податки о филму, кратки змист и препознате порученє филма и власни упечаток.

РЯ.3.3.4. пише резиме длугшого або зложеншого текста

Задаток

Напиш резиме у 3-5 виреченьох.

Наведзени чежкосци дефинованя обачлїви и на прикладу есея. Зоз бизовносцу ше може повесц же есей нє наукови текст бо нє ма науково методи и науково преверлїви резултати; есей нє лирска писня бо нє ма потребну музикалносц и сликовитосц висловйованя; есей анї нє вистка бо нє одвитує на пейц характеристични питаня за вистку (хто, цо, кеди, дзе, як або прецо); есей анї нє драма бо нє ма подзелєни улоги, диялог або монолог, заплєт, кулминацию и розплєт и подобне. Есей, медзитим, ма зоз шицкого покус алє нїчого достаточно. Есей ма елементи наукового текста бо ше опера на фахово и науково преверлїви арґументи; есей ма елементи поезиї бо зна хасновац пренєшене значенє словох; есей ма елементи вистки бо заш лєм гутори о даяким зявеню з даякей нагоди; есей ма и даяки елементи драмского бо виношенє особного думаня вше з єдней часци значи и зраженє з думаньом других.
Зоз шицкого наведзеного обачуєш же есей досц помишана, гибридна файта.

Ришенє

Резиме треба же би облапел же цо есей "гей", а нє же цо є "нє"

РЯ.3.3.5. зна и дошлїдно применює правописну норму

Задаток

На линию препиш шлїдуюце виреченє. Препиш го так же виправиш шицки правописни гришки и положиш знаки интерпункциї.

Паметам йак да ми терас мац моя гвари Нєкраднї нї чий мир заслужени.

______________________________________________________
______________________________________________________

Ришенє

Паметам як да ми тераз мац моя гвари: Нє краднї нїчий мир заслужени.

 

4. ҐРАМАТИКА, ПРАВОПИС, ЛЕКСИКА, НАРОДНИ И КНЇЖОВНИ ЯЗИК

У подручу ҐРАМАТИКА, ПРАВОПИС, ЛЕКСИКА, НАРОДНИ И КНЇЖОВНИ ЯЗИК школяр/школярка:

РЯ.3.4.1. Дзелї зложенши слова на склади

Задаток

Роздзель слова на склади:

Попречитовац
Зверху
Кровни
Дефиниция

Ришенє

По-пре-чи-то-вац
Звер-ху
Кров-ни
Де-фи-ни-ци-я

РЯ.3.4.2. позна гласовни пременки (зна их препознац, пояшнїц и меновац)

Задаток

Кед од меновнїка "брег" справиме меновнїк "брещок" вец ше у стику

консонантох случа шлїдуюци пременки:

а) єдначенє по месце вигваряня,
б) палатализация,
в) єдначенє по дзвонкосци,
г) йотованє.

Заокруж букву опрез точних одвитох.

Ришенє

а), в)

РЯ.3.4.3. дошлїдно хаснує акцент на предостатнїм складу и у пожичених словох

Задаток

Полож наглашки на шлїдуюци слова:

а) язик, кнїжка, шветло
б) новела, посцелка, бизовно
в) помаранчецова, каждодньовосц, закончуюци
г) баяко,
ґ) романтизем, романтизм, символизем, символизм
д) сцена, сценоґраф, сценоґрафия

Ришенє

Обрациц увагу на:
г) баяко, романтизм, символизм

РЯ.3.4.4. Хаснує терминолоґию о файтох словох и їх ґраматични катеґориї

Задаток:

Заокруж букву опрез точного вислову.

а) Прикметнїк ше вше склада з меновнїком так же ше прикметнїк присподобює ґу меновнїку.
б) Меновнїк ше вше склада з прикметнїком так же ше присподобює у роду, числу и припадку ґу прикметнїку.
в) И прикметнїки и меновнїки то полнозначни и самостойни слова.
г) Прикметнїк котри ше склада з меновнїком у истим виреченю муши стац после меновнїка.
ґ) На єден меновнїк у истим виреченю може ше одношиц лєм єден прикметнїк.

Ришенє

а) Прикметнїк ше вше склада з меновнїком так же ше прикметнїк присподобює ґу меновнїку.

РЯ.3.4.5. позна и менує синтаксични єдинки

Задаток

Од двох виреченьох лєм єдно зложене.

Препиш зависне и напиш котре є спрам служби.
Хмари ше рушали як кед били овечку пашу на пажици.
Хмари ше рушали як били овечки на пажици
.
а) Зависне: ________________________________________________
б) Файта: __________________________________________________

Ришенє

а) як кед били овечки пашу на пажици, б) способово

РЯ.3.4.6. позна главни значеня припадкох и главни значеня дїєсловних формох

Задаток

Напиш за меном припадка одвитуюце число котре опрез
значеня припадкох наведзених з правого боку.

а) Номинатив

_______

1. доволованє

б) Ґенитив

_______

2. обєкт, место

в) Датив

_______

3. дружтво, средство

г) Акузатив

_______

4. место, дальши обєкт

ґ) Вокатив

_______

5. припаданє, часц

д) Инструментал

_______

6. наменєтосц, напрям рушаня

е) Локатив

_______

7. субєкт у виреченю

Ришенє

7, 5, 6, 2, 1, 3, 4

РЯ.3.4.7. зна одредзиц значеня словох и виразох и нєпознатих словох у зависносци од контекста у котрим су похасновани, або на основи їх походзеня

Задаток

Одредз значеня поєдинєчних наглашених словох.

Ана, Таня и я
Сцела сом ше ище опитац же як мойо пайташки Ана и Таня. Алє зме ше нє згварели о нїх, або ме загварели з дачим иншим та ми зишло з розума. Лєм ми з пар словами гварели же ше догварели та одгварели Ану од дальшей звади. Вони два ше, випатра, цошка прегварели. Ани пригварели же є звадлїва, а Таню нагварели же най пребачи. Так ми шицко пояшнєли. Або ше лєм вигварели.

слово

и його значенє; дополнї вихабене

згварели

у тим виреченю слово похасноване зоз значеньом: розгварка о тим нє пришла на шор

загварели

 

гварели

поведли

догварели

 

одгварели

 

прегварели

 

пригварели

 

нагварели

 

вигварели

заобишли правду

Ришенє

смислово значење

РЯ.3.4.8. зна значеня словох, виразох и фразеолоґизмох у науковопопуларних текстох наменєних младим и правилно их хаснує

Задаток

Похаснуй слова у виреченю и потолкуй значенє:

а) брундза

б) набрундзани

в) геверни

г) геверує

Ришенє

а) дудре и нєрозумлїво бешедує
б) нагнївани, дури ше
в) шлєбодни, нєзаняти
г) одпочива, нїч нє роби

РЯ.3.4.9. зна значеня словох у информацийней технолоґиї

Задаток

Потолкуй основни значеня словох:

а) шорткат

____________________________________________________

б) имейл

____________________________________________________

в) сервер

____________________________________________________

г) дисплей

____________________________________________________

Ришенє

а) скрацена драга
б) електронска пошта
в) електронски постреднїк за пренос
г) екран

РЯ.3.4.10. препознава стилску офарбеносц у обсягу значеня словох и виразох

Задаток:

слова

похаснуй у виреченю

модлїм це

 

гайде

 

послухай ме

 

пристань

 

увидзиш як добре

 

нє будз таки

 

чом нє пристанєш

 

цо це спера

 

мнє за любов

 

кед нє придзеш

 

Ришенє

правилно написане вирекнуце

 

5. КНЇЖОВНОСЦ

У подручу КНЇЖОВНОСЦ школяр/школярка:

РЯ.3.5.1. Наводзи наслов дїла, автора, кнїжовну подобу, род и файту на основи вибраного виривка, подоби або теми и мотива

Задаток:

Пречитай шлїдуюци строфи и пробуй ше здогаднуц цалей писнї.

Моква розмака бувши салаши.
Шиво у цалим голим базкраю.
Капу у баркох давни чапаши,
сни мацерово мира нє маю.

Прешол октобер. Шнїг здибал дижджи.
Михалового давно нєт лєта.
Лєм мац самучка док жима гвижджи
чека путнїка з широго швета.

А. Наведз мено и презвиско поети и наслов писнї.
Поета: _________________; наслов: _____________________

Б. Тота писня:

а) любовна

в) социялна

б) рефлексивна

г) родолюбива

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє:

А. Михал Рамач, Михалово лєто, Б. б)

РЯ.3.5.2. Видзелює основни характеристики кнїжовних родох и файтох на конкретним тексту

Задаток:

"Бул єден чловек - Чаловка Петро. Мал єдну краву. Предал ю, пошол до карчми та заплацел качмарови най му да єсц и пиц наютре. Пошол и до другей, и там заплацел: кед придзе ютре, най ше задармо нає и напиє. Пошол и до трецей. И там заплацел най може ютре пиц."
За народни приповедки характеристичне:
а) нагромадзованє епитетох
б) прецизне одредзенє часу збуваня подїї
в) прецизне одредзенє места збуваня подїї
г) нєодредзеносц часу и места подїї

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє:

г)

РЯ.3.5.3. розликує автора дїла од лирского субєкта и приповедача у кнїжовним дїлу

Задаток:

У котрим прикладу лирски субєкт препознатлїви?

Приклад 1.
Розменка
Пришол сом на рику вчас рано.
Коло поладня сом влапел потьку стреднєй велькосци.
Руцел сом ю на каменї даскельо метери од води и лапал далєй.
До вечара ше вецей нє лапела анї єдна риба. А потька загинула на каменю.
Вец сом вошол до рики и задавел ше.

(А. Лаврик)

Приклад 2.
Кед фляша вируцена на побрежє...
Кед фляша вируцена на побрежє, у нєй ше находзел океан. Чловек нашол фляшу и отворел ю. Океан плюснул вонка, а фляша випадла з його руки и розбила ше. Цали континент бул потопени.

Ришенє

У прикладу 1.

РЯ.3.5.4. розликує композицию кнїжовного дїла, поетичну слику

Задаток:

Пречитай виривок з приповедки "Рядошлїд часу", Любомира Сопки.

"На нєзвичайносц, уж даскельо днї, нє застановйовал сушедских леґиньчкох або нєпознатих одроснутих преходзацих питац циґар, дакеди просто питац ше: "Кельо тераз годзин"?
Даскельо днї уж нє зявйовал ше.
Кажди раз кед ше застановел зоз здирвету канту, на углє, на драги ґу пумпи, Петро го могол видзиц на стред драги же з гевтима нї дзецми нї людзми бави якешик бависко. Кажди з нїх з половку цегли цилює єдну цалу на трицец-штерацец крочаї од смуги, пре котру ше цалком озбильно вадзи же чи "преступ", чи нє. У Петровим чаше ше на таким дачим час нє трацело."

Приповедка компонована:
а) спрам звичайней шеми: увод, заплєт, розплєт
б) як цек свидомосци, думкох и асоцияцийох
в) зоз комбинациї пейзажох и портретох
г) без главней подоби и розплєту
ґ) без фабули и заплєту
д) зоз одсуством часу и простору

Заокруж букву опрез точного одвиту.

Ришенє:

б)

РЯ.3.5.5. Пренаходзи и менує стилски фиґури, одредзує функцию стилскей фиґури або другого средства у датим виривку

Задаток:

За каждим виреченьом на линию напиш назву стилскей фиґури котра наглашена у тим виреченю.

а) Указовал хлапчик з пальчиком на чарни калапи на хторих як челїчни шерпи блїщали пирка.

 

__________________________________

б) Долу клокоцела швидка ричка бо сцела однєсц свойо води до узкого медзигоря.

 

__________________________________

в) Шицки ше дзеци порозходзели дзешка ширцом швета. Сам сом, багрен стари, под тоту стреху старенкей хижи.

 

__________________________________

Ришенє:

а) поровнанє, б) персонификация, в) метафора

РЯ.3.5.6. одредзує файту стиха и строфи

Задаток:

Одвитуй на питаня:

Цихи и цми спуща ше вечар,
на западу нєбо ше червенї...
Хмарки пламенїсти на нєбе плїваю.
Висти ше глаша першей єшенї...

Кочи валалом лєца, гурча,
а змерк ше на нїх спуща,
вше менєй чує ше бешеда,
лєм лїсточка на яблоньох суща.

а) Кельо єст стихи у тей писнї ( )
б) Кельо єст строфи у тей писнї ( )
в) Котри ше стихи вяжу з риму ( )

Ришенє

а) Кельо єст стихи у тей писнї (8)
б) Кельо єст строфи у тей писнї (2)
в) Котри ше стихи вяжу з риму (2-4)

РЯ.3.5.7. одредзує место, час, тему и идею дїла; психолоґийни, социялни и морални профил подоби

Задаток:

Одредз место, час, тему и идею дїла.

Трафело ше раз таке нєщесце у єдним валалє, у Бач Бодроґу, у Керестуре. Бул єден майстор, сабол, мал шеґерта.
- Пан майстор, нїґда сце нє чулї такого глухого чловека, як я бешедовал на драже. Питал сом ше му же дзе идзе, а вон на мнє лєм патри. Я дораз знал же є барз глухи, та сом на ньго барз кричел. Вон ми гварел же идзе до сабола и нєше шиц надраґи. Дораз ма присц до нас. - гвари шеґерт майстрови. Чловек уж бул такой при дзверох. Задуркал, майстор добре чул, алє чловек думал же майстор глухи та барз задуркал. А майстор думал же чловек глухи та барз кричел:
- Шлєбодно! - Вошол чловек нука та скричел як найбаржей могол:
- Дай Боже добре поладнє! - А майстор ещи баржей:
- Дай Боже и вам!
- Принєсол сом поставу на надраґи! Чи досц будзе?
- Ойей, будзе досц - одвитовал майстор з вельким криком. А поцихи, сам за себе, гварел:
- Ещи и останє.
А чловекй дораз гуторел:
- Тото цо останє даце назад!
Майстор попатрел на шеґерта и такой вирозумел же их вон обидвох глухима направел, а анї єден глухи нє булї.

а) место подїї: _____________________________________________________
б) час случованя подїї ______________________________________________
в) тема подїї ______________________________________________________
г) идея подїї ______________________________________________________

Ришенє

а) место подїї: Бач Бодроґ, Керестур, роботня
б) час случованя подїї: поладнє
в) тема подїї: нєпорозуменє
г) идея подїї: знаходлївосц шеґерта

РЯ.3.5.8. виражує свойо становиско о конкретним дїлу або зявеню и идеї у дїлу

Задаток:

У шлїдуюцим виривку описана одношеня медзи чловеком и птицу. Єст и думанє же кажде ма свою птицу чувала и глашнїка, алє и же кажди чловек ма зачувац або охранїц птицу. Таким роздумованьом мож додац и дакус фантазиї и мистериї, уж спрам жаданя. Напиш свойо становиско, веренє, або нєдовириє, прешвеченє и вообще, свойо думанє о описаней подїї з приповедки.

Понеже и його учели же ту було Панонске морйо, вон часто бешедовал же ґалеби, у ствари, били врани, якаш файта цо жиє на води, нєдалєко од вельких варошох. Е, ту, на уходзе, тей жими, дочековали их ґалеби. Зоз своїм криком знємирйовали конї. Прадїдо моцно тримал дєплови же би даяким концом знємирени конї нє скруцели з драги. Ґалеби ше спущовали так нїзко понад глави же требало лєм подзвигнуц руку и долапиц даєдного. Нєсподзивано ше єден вислабнути, млади и замарзнути спущел на шороґлї санкох. Дїдо швидко розвязал платняни парток у котрим була порихтана пожива за драгу, винял єден вельки фалат печеней риби котри остал од Крачуна, положел го на длань и, ниа, ґалеб ше приблїжел, почал джубац рибу. Дїдо з другу руку вжал батог и знал з верха малу металну каричку на котрей уписане нашо фамилийне число и рок, исти яки бул виписани и на мехох за жито и кукурицу, и тоту каричку здзал, тримаюци ґалеба за кридла, на його праву ногу, на исти способ на котри ю кладол и голубчатом на пойдзе. Ґалеб, як кед би нє почувствовал каричку на ноги, поєдол рибу з дланї и одлєцел вєдно з другима кед прадїдо замахнул з батогом понад конї. Е, од того седмого дня после Крачуна ми маме свойого фамилийного ґалеба. Правда, нє стретаю ше шицки з нїм так часто, алє я го з часу на час пренайдзем и препознам док лєци. У ствари, тот тераз уж стари ґалеб, єдна файта моста медзи нашу фамилию и варошом бо тераз ґалеби часто заходза на нашу швижо зорану чарнїцу.
(Кочиш, Дунайски ґалеб)

Ришенє

Прилапиц описани ясни становиска без огляду на котри бок су унапрямени кед су препознатлїви як становиска, алє и як часц фантазиї кед є дошлїдно виведзена.

РЯ.3.5.9. повязує тему и идею у вецей уметнїцких реализацийох: малярству, музики, филму*

Образовни стандарди за конєц обовязного образованя за руски язик котри буду випитовани з нєпознатима задатками

РЯ.2.1.6. розликує дїйсносц од кнїжовней фикциї, субєктивне од обєктивного и од пропаґандного, преверлїви факти од авторских коментарох, на єдноставних прикладох

Задаток

Пречитай виривок зоз тексту Уметносц и єй история. У тексту автор бешедує о єдним старогреческим релєфу даюци и свой коментар. Подцагнї виреченє у котрим висловени коментар.

"На тим релєфу Атлас указани як ше враца зоз златнима яблуками по Геракла, котри твардо стої под свою огромну терху. Атина му подложела заглавчок на плєца. У правей руки дакеди тримала металну копию. Цала приповедка виприповедана зоз прекрасну єдноставносцу и ясносцу. Атина обрацена ґу нам и лєм єй глава обрацена на бок ґу Гераклови."

Ришенє

Цала приповедка виприповедана зоз прекрасну єдноставносцу и ясносцу.

РЯ.2.1.7. препознава становиско автора нєуметнїцкого текста и розликує од иншаких або процивних становискох

Задаток

З котрим словом автор текста виражел власне становиско у шлїдуюцей информациї. Подцагнї тото слово.

Хвиля припада ґу найзначнєйшим фактором успишносци у польодїлстве. Лєтнї горучави ше дзекеди знаю закончиц зоз паданьом каменцу котри преполови аби дакеди и цалком знїчтожи урожай. Хвилю мож предвидзиц за даскельо днї напредок. То вец значи и же ше мож напредок порихтац и пробовац зопрец вельки чкоди. На тим плану вельо поробене як правенє файтох защити урожайох. Тоти пробованя огранїчени и даваю огранїчени резултат. Так ше, наприклад, вельо бешедує о ракетох котри кед ше виштреля на час, нїби, розбию каменєц ище кед є у хмарох та нє пада каменєц алє дижд.

Ришенє

нїби (уруцене слово як нєдовириє)

РЯ.3.1.3. видзелює з тексту арґументацию на одредзену задану тему або як доказ за або процив одредзеней идеї; виводзи заключеня засновани на зложеншим тексту

Задаток

Одредз символику словох бисер и блато

Бисер и блато

кед би блата нє було,
як бизме спознали красу бисера,
його вигляд, чистоту, любов през нашу свидомосц и цело

алє блато ше шири, рошнє як цесто
до хторого сам бог руцел квас

шири ше блато, квитнє, дави пажици и лєси
и чорти у його утроби танцую, славя цара гаврана,
родзенє жими

(В. Ґарянски, Бисер и блато)

Блато настава як мишанїна жеми и води. Блато ма двойну символику, зависно од того як настало.

а) кед сипеме жем до води,
вец таке блато символизує

___________________________________

 

 

б) кед сипеме воду на жем,
вец таке блато символизує

__________________________________

 

 

Ришенє

а) бруд, заґадзенє
б) живот

РЯ.3.4.4. Хаснує терминолоґию о файтох словох и їх ґраматични катеґориї

Задаток:

Заокруж букву опрез точного вислову.

а) Прикметнїк ше вше склада з меновнїком так же ше прикметнїк присподобює ґу меновнїку.
б) Меновнїк ше вше склада з прикметнїком так же ше присподобює у роду, числу и припадку ґу прикметнїку.
в) И прикметнїки и меновнїки то полнозначни и самостойни слова.
г) Прикметнїк котри ше склада з меновнїком у истим виреченю муши стац после меновнїка.
ґ) На єден меновнїк у истим виреченю може ше одношиц лєм єден прикметнїк.

Ришенє

а) Прикметнїк ше вше склада з меновнїком так же ше прикметнїк присподобює ґу меновнїку.

РЯ.3.5.7. одредзує место, час, тему и идею дїла; психолоґийни, социялни и морални профил подоби

Задаток:

Одредз место, час, тему и идею дїла.

Трафело ше раз таке нєщесце у єдним валалє, у Бач Бодроґу, у Керестуре. Бул єден майстор, сабол, мал шеґерта.
- Пан майстор, нїґда сце нє чулї такого глухого чловека, як я бешедовал на драже. Питал сом ше му же дзе идзе, а вон на мнє лєм патри. Я дораз знал же є барз глухи, та сом на ньго барз кричел. Вон ми гварел же идзе до сабола и нєше шиц надраґи. Дораз ма присц до нас. - гвари шеґерт майстрови. Чловек уж бул такой при дзверох. Задуркал, майстор добре чул, алє чловек думал же майстор глухи та барз задуркал. А майстор думал же чловек глухи та барз кричел:
- Шлєбодно! - Вошол чловек нука та скричел як найбаржей могол:
- Дай Боже добре поладнє! - А майстор ещи баржей:
- Дай Боже и вам!
- Принєсол сом поставу на надраґи! Чи досц будзе?
- Ойей, будзе досц - одвитовал майстор з вельким криком. А поцихи, сам за себе, гварел:
- Ещи и останє.
А чловекй дораз гуторел:
- Тото цо останє даце назад!
Майстор попатрел на шеґерта и такой вирозумел же их вон обидвох глухима направел, а анї єден глухи нє булї.

а) место подїї: _____________________________________________________
б) час случованя подїї ______________________________________________
в) тема подїї ______________________________________________________
г) идея подїї ______________________________________________________

Ришенє

а) место подїї: Бач Бодроґ, Керестур, роботня
б) час случованя подїї: поладнє
в) тема подїї: нєпорозуменє
г) идея подїї: знаходлївосц шеґерта

Sledeći